24 червня 2014, 19:37

Василь Богдан: Спокутування вини

"Зі значними потугами розпочалися консультації у м. Донецьку, в яких влада делегувала певні повноваження Л.Кучмі, В Медведчуку та Н.Шуфричу. Представлені там І Росія, і ОБСЄ.

Протилежну сторону презентують функціонери терористичних організацій., що діють на території Донецької і Луганської областей. Попри все, бажано, щоб такий формат створив умови для започаткування процесу припинення кризи у багатостраждальному регіоні. Великі сподівання озвучуються і у вітчизняних ЗМІ, що із посиланням на очільників України і Росії високо оцінюють участь у даному заході Л.Кучми і В. Медведчука, називаючи їх українською стороною, а терористів уповноваженими нібито існуючих ДНР і ЛНР.

У зв'язку з цим виникає закономірне питання., невже Росії вдалось "спонукати" Україну легітимізувати Донецьку і Луганську терористичні організації, як існуючі державні утворення, поза суверенними українськими кордонами. Чи така констатація у ЗМІ – це політична недолугість і безвідповідальність журналістського цеху.

Як вбачається, немає підстав співати дифірамби названим представникам української сторони. Шановний Л.Кучма у свій час, переслідуючи власні амбітні інтереси другого президентського терміну, шляхом латентної домовленості дав зелене світло у велику політику та на високу державну посаду пріснопам'ятному В. Януковичу, який і довів країну до громадянської війни, а тепер, остаточно ставши на шлях державної зради, . фінансує і стимулює тероризм у Донецькій і Луганській областях. Не тільки до стрімкого кар'єрного росту В.Януковича, але й до підливання "федеративного" пального у полум'я сепаратизму та роздмухування міжетнічної нетерпимості причетний і "миротворець" В Медведчук, "Український вибір" якого був і є тим отруйним інструментом реалізації намірів Кремля в Україні. Не менш колоритною фігурою на мапі українського політикуму є і "многоликий" Н Шуфрич. який будучи членом фракції ПР у парламенті відігравав не останню роль в узурпації В. Януковичем влади в Україні та ухваленні диктаторських законів, що відкидали країну у феодальне середньовіччя.

Тому участь перелічених статусних осіб у Донецькому заході не варто героїзувати, а вочевидь розцінювати як спокутування ними своєї вини перед нацією і вітчизною. що опинилися не без їх допомоги перед загрозою виживання. Що ж до терористів., то відповідно до міжнародної практики та позиції Президента України вони повинні постати перед вибором: або бандити складають зброю і отримують відповідні преференції, хто із них не скоїв тяжких злочинів., або їх діяльність буде припинена в ході масштабної військової операції. Зазначене повинно бути визначальним меседжем української влади до терористів. Зволікання – смерті подібне. Досить проливати українську кров."

Ветеран зовнішньої розвідки

генерал-лейтенант Василь Богдан

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Оксюморон непокаяного зла

Світ знову між оксюмороном гуманітарної тотальності та Безоднею Жахливого? Сьогодні Україну обпікає майже тридцятиградусний мороз чергової хвилі росіянського холодомору...

Промова на Межу року 2025 – Чи ми вже поза добром та злом?

Кожного року громадська Капітула Незалежного Культурологічного Журналу "Ї" здійснює вручення Ордена "За інтелектуальну відвагу" та Відзнаки "За добру справу" громадським, політичним діячам, діячам у царині мистецтв та духа...

Пригоди істини, постправда і постмодернізм

Основною метою людства є його виживання. А виживання вимагає застосування здатностей та інструментів, які власне його, це виживання, забезпечують...

Занепад Заходу чи піднесення Сходу?

Сьогодні вже стало певним кліше писати про те, що Захід у тому вигляді, яким ми його знаємо, знову переживає занепад і, здається, поступово згасає – неначе вкотре заходить за обрій, як це свого часу описав Шпенґлер (Oswald Arnold Gottfried Spengler, 1880-1936)...

Європа, що тріумфує

Я з відомим львівським політологом Антіном Борковський, в день уродин визначного польського митція зламу XIX-XX століть Юзефа Мегоффера, відштовхуючись від його картини "Европа, що тріумфує" дискутуємо про сьогоднішню долю того, що ми називаємо Европою, Трампа, Бреттон-Вудську угоду та що з цього випливає...

Остання людина?

Останнім часом ми спостерігаємо тривожні процеси – стрімке зниження рівня когнітивних здібностей людей, зокрема таких як розуміння, пізнання, навчання, усвідомлення, сприйняття та здатність обробляти зовнішню інформацію...