Василь Богдан: Спокутування вини
"Зі значними потугами розпочалися консультації у м. Донецьку, в яких влада делегувала певні повноваження Л.Кучмі, В Медведчуку та Н.Шуфричу. Представлені там І Росія, і ОБСЄ.
Протилежну сторону презентують функціонери терористичних організацій., що діють на території Донецької і Луганської областей. Попри все, бажано, щоб такий формат створив умови для започаткування процесу припинення кризи у багатостраждальному регіоні. Великі сподівання озвучуються і у вітчизняних ЗМІ, що із посиланням на очільників України і Росії високо оцінюють участь у даному заході Л.Кучми і В. Медведчука, називаючи їх українською стороною, а терористів уповноваженими нібито існуючих ДНР і ЛНР.
У зв'язку з цим виникає закономірне питання., невже Росії вдалось "спонукати" Україну легітимізувати Донецьку і Луганську терористичні організації, як існуючі державні утворення, поза суверенними українськими кордонами. Чи така констатація у ЗМІ – це політична недолугість і безвідповідальність журналістського цеху.
Як вбачається, немає підстав співати дифірамби названим представникам української сторони. Шановний Л.Кучма у свій час, переслідуючи власні амбітні інтереси другого президентського терміну, шляхом латентної домовленості дав зелене світло у велику політику та на високу державну посаду пріснопам'ятному В. Януковичу, який і довів країну до громадянської війни, а тепер, остаточно ставши на шлях державної зради, . фінансує і стимулює тероризм у Донецькій і Луганській областях. Не тільки до стрімкого кар'єрного росту В.Януковича, але й до підливання "федеративного" пального у полум'я сепаратизму та роздмухування міжетнічної нетерпимості причетний і "миротворець" В Медведчук, "Український вибір" якого був і є тим отруйним інструментом реалізації намірів Кремля в Україні. Не менш колоритною фігурою на мапі українського політикуму є і "многоликий" Н Шуфрич. який будучи членом фракції ПР у парламенті відігравав не останню роль в узурпації В. Януковичем влади в Україні та ухваленні диктаторських законів, що відкидали країну у феодальне середньовіччя.
Тому участь перелічених статусних осіб у Донецькому заході не варто героїзувати, а вочевидь розцінювати як спокутування ними своєї вини перед нацією і вітчизною. що опинилися не без їх допомоги перед загрозою виживання. Що ж до терористів., то відповідно до міжнародної практики та позиції Президента України вони повинні постати перед вибором: або бандити складають зброю і отримують відповідні преференції, хто із них не скоїв тяжких злочинів., або їх діяльність буде припинена в ході масштабної військової операції. Зазначене повинно бути визначальним меседжем української влади до терористів. Зволікання – смерті подібне. Досить проливати українську кров."
Ветеран зовнішньої розвідки
генерал-лейтенант Василь Богдан
