27 жовтня 2014, 09:04

Перші висновки виборів до Верховної ради України

Перші висновки попри політкоректні заяви політичних лідерів країни:

Український народ так і не зрозумів, що в Україні війна і вибори мали в першу чергу враховувати саме це. Метою виборів мала стати консолідація суспільства перед лицем ворога. Цього не сталося.

Президент Петро Порошенко не отримав мандату довіри, на який він розраховував – за попередніми даними президентський блок мав отримати близько 35-40% голосів. На президентських виборах він отримав 55,7% голосів. Очевидно український народ очікував, що за чотири місяці а краще за одну ніч президентства він закінчить війну, звільнить окуповані території і проведе всі необхідні реформи.

Завдяки голосуванню виборців вкотре відбувся розкол і зміна центру влади – в парламентській республіці, якою є Україна, центром прийняття рішень стає пост прем'єр-міністра, яким, за результатами виборів стане Арсеній Яценюк.

Попри коаліційну угоду, яку укладуть президент і майбутній прем'єр-міністр повторюється ситуація розколу влади 2005 року і взаємного поборювання, коли президента позбавили реального впливу на політичні процеси, що і призвело до повернення Януковича, відторгнення Криму та окупації Донбасу. Причина сьогоднішної війни саме там, в далекому 2005 році.

Путін отримав у Верховній раді України важелі політичного впливу, якими є не тільки Опозиційний блок колишніх регіоналів, але й їх приховані та ситуативні попутчики з Партії Ляшка та Партії Батьківщина.

Такі політичні проекти, як Комуністична партія, Партія Громадянська позиція і Партія Сильна Україна завершили своє існування.

Доля Партії Громадянська платформа свідчить, що в українській політиці говорити народу правду не має сенсу.

Успіх Партії Самопоміч та Партії Ляшка свідчить про все більшу роль популізму в політичному житті.

Успіх Опозиційного блоку показав, яка величезна кількість людей не те що не розуміє, навіщо Україна, а після пролитих рік невинної крові все одно люто її ненавидить.

Результати виборів на жаль засвідчили безвідповідальну, якщо не злочинну інфантильність українського суспільства, яке навіть в умовах війни не змогло консолідуватися довкола одного центру і саме внесло у і так неконсолідований правлячий клас нові розколи.

Виходячи з попереднього можна очікувати, що Україну чекають наступні потрясіння.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Це український солдат зробив Америку великою, а Росію – малою

У передріздвяний період прийнято говорити про щось добре. Для нас, в Україні, нашим найкращим є Україна у її якнайширших сенсах. Тому я приготував промову про Україну, але на перший погляд присутнім може здатися, що цьогорічна промова про США...

Вручення ''Ордена Незалежного культурологічного Журналу ''Ї'' ''За інтелектуальну відвагу'''' та прийняття ''Межа року''

Рівно чверть століття тому, у 1999 році, у Львові під Різдво вперше відбулося унікальне не лише для України, але й для всього центрально-східного регіону Европи дійство – своєрідне підведення суспільних та політичних підсумків року, що минув, і вшанування тих, кого цього року середовище Громадської організації "Незалежний культурологічний журнал "Ї"" вважали знаковими для України і регіону публічними діячами, діячами, які особливо заслужилися в царині інтелектуального осмислення часу і мали відвагу це своє бачення відкрито задекларувати та обстоювати...

Про мобілізацію та альтернативну службу

Здається, тепер уже всім стало зрозумілим, що російська агресія щодо України – це надовго, якщо не назавжди. Тобто нас чекає всім відома доля Ізраїлю...

"Morituri te salutant!"

Суспільні, політичні, інтелектуальні, мистецькі процеси останнім часом неймовірно прискорилися. Відносно відсторонене споглядання цих процесів (наскільки це можливо) знову і знову повертає мене до начебто знаної досвідченій інтелектуальній спільноті теми народження/розвитку/розквіту/занепаду/смерті величезних історичних культурно-цивілізаційних формацій...

Промова на Межу року

Щороку у Палаці Потоцьких у Львові відбувається особлива церемонія вручення Орденів "За інтелектуальну відвагу" – саме за інтелектуальну... Ця Церемонія відбувається вже чверть століття – тобто вже є давньою традицією про яку можна дізнатися тут...

Як Олег Іванович та Іван Володимирович Церкві землю не давали. Провінційна історія

Нарешті сталося! Всенародно обрана громадою Жовківська міська рада на чолі з самим паном головою, що ним є Олег Вольський, нарешті показали своє єство – у не такій вже й великій справі, але в ній, як у краплині води, відобразилося все наше сьогодення...