Імперські стратегії Сталіна-Путіна
Ми часто думаємо, що те, що витворяє Путін із світом, з нами, а особливо із Західним світом є чимось абсолютно новим, гіпероригінальним – таким собі know how новітнього російського імперіалізму. Називаємо це гібридною війною, прорксівійною і т.д. Але, якщо придивитися, то, немає нічого нового під сонцем.
Повний текст тут
Впродовж року ми спостерігаємо істеричні спроби Путіна вивести свою маргінальну помираючу країну на орбіту наддержав – в хід іде все – істерика, блеф, застрашування, ламання будь-яких правил пристойності, ледь не дрібні пакості – як от натравлювання на Меркель свого пса.
Чисто риторично можна приточити весь його інструментарій, який і так всі знають:
Серед них "чорною перлиною" є знищення принципу суверенітету, є ламання підписаного Росією Будапештського меморандуму, вихід із Договору про звичайні збройні сили в Європі. Знищення цих угод стало для Путіна принциповою засадою. І підготовкою до масованої терористичної за своєю суттю атаки на Захід. Не отримавши опору від всього цивілізованого світу, він не побоявся залізти у Сирію. Погнати у Євросоюз натовпи сирійських втікачів. А з ними і його ж терористів. А потім – теракти у Парижі, Брюсселі. Тут не можемо не згадати терористичну атаку на США 11 вересня 2001 р. – з нею є дуже багато незрозумілого. Немає сумніву, що будуть наступні. Це тільки наївні гадають, що він зупинився, що у нього немає ресурсів. Є. Для того, щоб так гадити ЄС у нього є сили і кадри.
Але у чому полягає його стратегія – невже просто протиставитися всьому світу? Не думаю. Як на мене, то він повторює кульбіт, який свого часу зробив Сталін.
Всьому світу відомо, що СССР – читай Росія – подолала німецький нацизм у Європі. А за це після знищення нацизму ніхто так і не відважився ні підняти питання, а чи не причетний той самий СССР – читай Росія – до плекання того ж нацизму? А тим більше мало хто відважувався піднімати питання про ті жахи, які творилися у сталінському СССР – читай Росії? Бо ж то союзник! Соратник по боротьбі з нацизмом так би мовити...
Всім відома історія підготовки німецьких військових у СССР і Пакт Молотова-Ріббентропа, який зруйнував всю цю версальсько-вашингтонську систему. І пішло-поїхало... Була розв'язана Друга світова війна.
Однак саме тут Сталін, після нападу Третього Райху на СССР, робить небачений кульбіт – він перебігає на другу сторону фронту, стає союзником Великої Британії, США, Франції ets. У їхній боротьбі з нацистською Німеччиною і нацизмом та різного роду ташизмами взагалі.
Не знаю, чи ви вловили тонку гру. Ситуативну, звісно, проте гру. Совєтська Росія всіма силами сприяла німецькому реваншизму, починаючи з мирної угоди РСФСР та Німеччини у Рапалло 1922 року. Одним із основних наслідків Договору було започаткування широкомасштабної військової співпраці Совєтської Росії (пізніше – СРСР) і Німеччини. Але ця співпраця почалася навіть раніше – із зустрічі колишнього керівника німецької розвідки полковника Вальтера Ніколаї з Головою Раднаркому В. Ульяновим (Леніним), а продовжувалась на підставі так званого "Договору Радека-фон Секта" (1922) протягом 1920- 30-х років. Це дозволило Німеччині таємно зробити значний ривок в модернізації свого війська ігноруючи вимоги Версальсьеого договору.
Про ешелони хліба, вугілля, сталі, які Сталін гнав у Третій Райх напередодні війни, здається, і згадувати не варто.
Одним словом, Совєтська Росія робила все, щоб виплекати проблему для всього світу.
І раптом такий кульбіт – Сталін разом з Рузвельтом та Черчілем ведуть війну з нацизмом і його аспидом – Гітлером. Черчіль та Рузвельт ледь не ридаючи кидаються в розпростерті обійми Дядька Джо – Сталіна. Якийсь маразм. Чи – іншими словами – політичний прагматизм. У результаті Дядько Джо отримує легітимацію як світовий лідер, ба більше світовий лідер-праведник, неначе і не було тієї співпраці з Гітлером, неначе й немає тисяч концтаборів, десятків мільйонів змордованих громадян того ж СССР. Перед світом постає Дядько Джо у білому кітелі, білосніжний і пухнастий. А СССР – читай совєтська Росія – надовго входить у клуб світових держав.
Отакий кульбіт старого рекетера Йосифа Джугашвілі – створив комусь проблему, потім запропонував вирішити... Хоча, звісно, багато у цьому від нього не залежало. Наприклад упереджуючий удар Гітлера 22 червня 2941 р. Дядько Джо сів в калюжу. Але як блискуче викрутився.
Однак до чого вся ця давня і всім відома історія, запитаєте, ви? А для того, що, як на мене, то подібний кульбіт сьогодні хоче повторити Путін.
Про ламання світової системи відносин ми вже згадали. Про анексії, окупації та терор теж згадали. Але не згадали того, що Путін, а до Путіна СССР, свідомо плекають всю цю терористичну клієнтелу – від ФАТХу до так званої ІДІЛ. Бо ж ні для кого вже не є таємницею причетність Росії до плекання цього монстра. Навіть удавана боротьба Путіна з ІДІЛ у Сирії нікого не обманула – це так би мовити – для убогих розумом.
Ну а потім вся ця епопея з невідомо звідки прибуваючими сирійськими втікачами, а разом з ними – і терористами, ігноруванням будь-яких кордонів (так звані втікачі перетинали їх як ніж масло – не те що українці, які мають здати відбитки пальців та сітчатку ока), ігноруванням будь-яких законів (новорічні "жарти" прибульців з півдня з німецькими жінками у Кельні). Однак, щоб ще більше насолити тупоголовим європейцям, організовуються спектакулярні теракти у Парижі 2015 р., та Брюсселі 2016 р. Весь у шмарках президент Франсуа Оланд кидається в розпростерті обійми Дяді Вови – робити антитерористичний союз. Слава Богу, що Барак Обама та Меркель притримали його за полу піджака – а то б фортель Сталіна удався і Путіну. Піїти Путіна ж бо на всі лади закликали всіх цих лідерів Західного світу створити новий антитерористичний чи анти фундаменталістський союз. На разі ті не спокусилися. Але не варто підводити риску. Ще раз повторюю – будуть наступні атаки. І найслабша ланка, по якій вдарять, як на мене, це Німеччина. Путіну потрібно нарешті повалити Меркель. Одних "втікачів" виявилося замало – канцлерів встояла. Поки-що. Отож вдарить. Неодмінно вдарить.
Розрахунок Путіна – це розрахунок рекетира – спочатку створюєш проблему, а потім її "вирішуєш".
Спочатку КГБ-ФСБ плекає терористичні групи, нацьковує їх у непрямий спосіб на наївний Захід, а потім пропонує свої "послуги" по спільній боротьбі з тероризмом.
А для чого, запитаєте ви? Щоб Путін у білому сфотографувався з Обамою та Меркель? Не лише. Але і для того, щоб з допомогою цього фортеля Дядька Джо повернути Росію на орбіту держав, з якими рахуються, знову надати їй статусу наддержави. Саме для того Путін і вийшов з усіх угод, щоб розписати нову світову партію на чистому листку паперу і під свій диктат. А потім, звісно, фото:
І насамкінець: цю саму тактику enfant terrible застосовує ще одна держава-парія Північна Корея. Щоб на неї хоч хтось реагував, вона так само тероризує весь світ.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
