27 липня 2016, 13:44

РПЦ: Последний бой – он трудный самый...

Сьогодні нарешті наступив фінал чергової ФСБешної постановочки за назвою "Всеукраинский Крестный ход – ход мира, любви и молитвы за Украину" – ось так – не менше і не більше...

Ну і всі розуміють політичні аспекти цієї провокації – розхитування України зсередини, перетворення України на киплячий котел.

Звісно, що хода це лише один з елементів знищення України – це спроба паралізування її волі.

Однак, як на мене не вдалося. Російська православна церква стрімко втрачає позиції в Україні.

Але ніхто не зауважив того, що попри політичні аспекти цієї провокації, є ще й інші – моральні і суто економічні.

Щодо моральних засад: Оглядаючи телерепортажі цієї постановки, я не міг позбутися відчуття, що десь ми всі це бачили. І згадав "Крестный ход в Курской губернии" великого реаліста і нашого земляка Іллі Юхимовича Рєпіна:



Та сама спека. Та сама безвихідь. Для Рєпіна це епічне полотно – показ глибокої обездоленості і показушного благолєпія предводителів цієї ходи. Як і тоді так і тепер глибоко нещирої. Такої, яка не має нічого спільного з християнством – в тому числі православ'ям. Як і тепер...

Про обездоленість не буду – досить подивитися на кадри тих нещасних, що плетуться обіч "Крестного хода". Їх провідником є маленький горбун на полотні Рєпіна, якого мужик не пускає до ікони. Таких самих нещасних можемо побачити і на наших екранах.

Натомість у натовпі убогих домінують священники – хоча хочеться написати – попи – в золотих ризах. Ну от нічого не змінилося.

Але мене найбільше зацікавив не так сам піп, як фігурка кустодієвської дамочки з іконою за ним. Бо саме вона мені прояснила те, що на ми споглядаємо на екранах, але не бачимо.

Нам показують вервицю молодиць у хустинах, які хвацько, а подекуди з діточками йдуть маршем на Київ. Ну просто кров з молоком! І якось ніхто не задумується, а що це за молодиці. Дамочка на полотні Іллі Рєпіна прояснила мені цю оповиту туманом духовності таїну:

Та це ж єгомості! Та це ж попаді стрункими рядами марширують по своє. А за чим ідуть ці попаді – ще й діточок своїх ведуть? А за окормлєнієм! І то не духовним, а матеріальним!

Російська церква в Україні тратить не лише позиції, а й приходи, і що головне – фінансові поступлення. Звісно, одноразово депутат Верховної Ради України з ініціалом Н. може воспомощЪствовать. Але ж тих діточок тра ще вивчити та в життя пустити. От і марширує бойовий корпус єгомосців-матушок на Київ. Це боротьба за метал, а не за мир і любов в Україні.

Але чи можна зібрати аж стільки матушок? А давайте прикинемо.

Українська православна церква налічує 46 єпархій. Загалом в Українській православній церкві налічується 179 монастирів та 4,6 тис. ченців і черниць. Самих парафій, яких в часи Януковича збільшували шаленими темпами, є 9680! Останні 10 років, після того як Путін прийняв рішення знищити Україну, кількість парафій цієї московської церкви збільшувалася на 200-250 на рік! Ну добре, не всюди правлять одружені священники. Але яка ж то армія матушок! От вам і відповідь на такий кустодієвський вигляд наших молільниць за мир і любов...



Кустодієв допоміг мені позбутися полуди і подивитися на цих молільниць широко відкритими очима. І мені відкрилося – та ж ось хто дає такі хвацькі репортажі для наївних журналісток наших телеканалів. Та це ж наші попаді, що втратили парафії та окормлєніє після Майдану Гідності довкола Почаївської Лаври!

А тепер перейдемо до чистої бухгалтерії. Проведемо рекогносцировку на полі бою. До самих священників (близько 10 тис.) додаємо матушок (9 тис.) та монашествующих (4,5 тис) – і отримуємо щонайменше 23,6 тис осіб! Ось така армія окормляється в УПЦ МП! І саме таку армію вона може виставити на Володимирській гірці! Це якщо не враховувати мережі інших організацій та бізнесів, які з нею афілійовані!

Ну і про бізнес – ні для кого не є таємницею, що Україна для Російської православної церкви і її підрозділу в Україні УПЦ МП є головною фінансовою базою. Самі росіяни не надто релігійні і не надто щедрі до РПЦ. Не те що українці. Тому цей "Всеукраинский Крестный ход – ход мира, любви и молитвы за Украину" – це так само бій РПЦ за свої доходи – нехай навіть для свого підрозділу УПЦ МП як інституції.

Матеріальні інтереси РПЦ, УПЦ МП як інституції та особисті матеріальні інтереси бойового корпусу батюшок та матушок співпали на 100%. Це і є той ресурс, яким палатиме вічний вогонь їхньої боротьби з Україною. І він не теоретичний, не еферемний, а конкретний. Тому боротимуться вони з Україною, яка не бачить місця московській церкві в Україні, щиро і до кінця.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Оксюморон непокаяного зла

Світ знову між оксюмороном гуманітарної тотальності та Безоднею Жахливого? Сьогодні Україну обпікає майже тридцятиградусний мороз чергової хвилі росіянського холодомору...

Промова на Межу року 2025 – Чи ми вже поза добром та злом?

Кожного року громадська Капітула Незалежного Культурологічного Журналу "Ї" здійснює вручення Ордена "За інтелектуальну відвагу" та Відзнаки "За добру справу" громадським, політичним діячам, діячам у царині мистецтв та духа...

Пригоди істини, постправда і постмодернізм

Основною метою людства є його виживання. А виживання вимагає застосування здатностей та інструментів, які власне його, це виживання, забезпечують...

Занепад Заходу чи піднесення Сходу?

Сьогодні вже стало певним кліше писати про те, що Захід у тому вигляді, яким ми його знаємо, знову переживає занепад і, здається, поступово згасає – неначе вкотре заходить за обрій, як це свого часу описав Шпенґлер (Oswald Arnold Gottfried Spengler, 1880-1936)...

Європа, що тріумфує

Я з відомим львівським політологом Антіном Борковський, в день уродин визначного польського митція зламу XIX-XX століть Юзефа Мегоффера, відштовхуючись від його картини "Европа, що тріумфує" дискутуємо про сьогоднішню долю того, що ми називаємо Европою, Трампа, Бреттон-Вудську угоду та що з цього випливає...

Остання людина?

Останнім часом ми спостерігаємо тривожні процеси – стрімке зниження рівня когнітивних здібностей людей, зокрема таких як розуміння, пізнання, навчання, усвідомлення, сприйняття та здатність обробляти зовнішню інформацію...