Про штурм Львівської облради і гібридну війну
Коли 30 травня раптом, як з ясного неба, перед Львівською обласною радою з'явилася організована група молодих пубертатів на чолі з відомим політичним ноуменом Русланом Кошулинським, то стало зрозуміло, що вистава буде цікавою.
Мені це пригадало "ніч гніву" у Львові 18-19 лютого 2014 р., коли Львів пережив небачений спалах насильства. Невідомо звідки взялися натовпи "протестантів". Для львівської опозиційної Януковичу політичної еліти це був шок. Ніхто не знав, звідки це взялося. А це був перший акт путінської гібридної війни. Війна мала відбуватися не в Донецьку чи Луганську, а у Львові та Івано-Франківську. Тоді Путін показав, що він може організовувати такі "волевиявлення" народу де завгодно і під будь-яким ідеологічним соусом. Ми ще не знали, що таке гібридна війна. Ми ще наївно вірили, що націоналісти це націоналісти, ліберали це ліберали, а, скажімо поляки це поляки. Натомість тепер ми все частіше переконуємося, що націоналістами, лібералами чи поляками-угорцями виступають медведчукісти. Ми вже набачилися і "протестів поляків", і "маршів націоналістів" і протестів "проти забудовників" вже ідентифікуємо всіх цих рабів, "яких до раю не пускають" і не пустять, бо вони всього лиш дрібна агентура.
Однак цього разу перформенс вразив. Очевидно тому, що не очікували.
Висновок – наступного разу битимуть тільки там, де не очікуєш.
Звісно, і цього разу вистава прикривалася тріскучими політичними брендами ВО "Свободи", "Національного корпусу" та "Правого сектору". Хоча головну скрипку звичайно ж гала банкрутуючи вже впродовж кількох останніх років ВО "Свобода". Рятуючись від політичного забуття – бо де тепер відомий лідер Олег Тягнибок? – а ніде..., найбільш активні з свободівців кинулися омолоджуватися шукаючи все молодших і молодших партнерів. Ну як старші бабці, що наймають для "омолодження" молоденьких жиґоло.
Все дійство освячується вимогами від обласної ради прийняти звернення до Президента, Кабміну на Верховної Ради з вимогою визнати Маніфест українських націоналістів та підписати закон про амністію воїнів АТО.
Запускається дезінформація про те, що воїнів АТО, які могли б попасти під караючий меч українського законодавства, амністують виключно разом з сепаратистськими орками.
Не зрозуміло, чого Маніфест українських націоналістів має хтось визнавати чи ні – та проголошуйте його, скільки заманеться і де заманеться.
Але все це димова завіса. Хоча справжній дим теж появиться. В залах обласної ради.
Що ж це було?
"Націоналісти" вчили львівську обласну раду патріотизму? Ну смішно, панове?
"Націоналісти" дали бій сепаратистам у Львівській обласній раді?
Чи може "націоналісти" дали бій корупції?
Можна перелічувати до безкінечності, чому ще "націоналісти" не давали і не збиралися давати бій у Львівській обласній раді.
Як на мене, то це театралізоване дійство мало декілька цілей. І декілька "ляльководів".
Отож про ляльководів та їхні цілі:
Путін: Фарс у Львівській обласній раді є одним з епізодів путінської гібридної війни проти України. Мета – розжерти Україну зсередини. Цю гібридну війну Путін веде, ручками політичних провокаторів, політичних ідіотів, та щирих однак не зрілих патріотів веде в Україні. Путіну на даний момент не можна вести зовнішньої агресії – тому він роз'їдає тіло української державності зсередини. Агентура і провокатори інфільтруються у всі, повторюю – у всі – політичні організації, що постають і поставатимуть на тлі війни і внутрішнього протистояння. Політичні ідіоти, як ті барани стадами пруть за путінськими козлищами. В це втягуються справжні, однак політично не зрілі патріоти. І вибухова суміш готова. Вона має енергію – дуже часто пубертатну – бо нею легко маніпулювати, вона має мотивацію, яку їй надають політичні ідіоти і вона про всяк випадок має ким прикритися – справді щирими патріотами, що мислять на дуже коротку перспективу. А козлищ, яких у нас часто йменують "попами гапонами" майже ніхто не зауважує.
Тимошенко: Фарс у Львівській обласній раді є одним з епізодів гібридної війни Тимошенко за повернення себе коханої до влади. Мета – розхитати існуючі інститути влади. Цю війну Тимошенко веде теж ручками політичних провокаторів, політичних ідіотів, що її підтримують і яких щораз менше (слава Богу), та щирих однак не зрілих патріотів. Слідом Тимошенко у цій історії є вимога мораторію на продаж землі – бо ж вона ставлениця земельних лендлордів, які давно і безоплатно користуються всією землею в Україні, навіть її не купивши. І чим довше так триватиме, тим більше вони багатітимуть, а Тимошенко паразитуватиме на темі "не продавайте землю".
Кошулинські: Кошулинські не прізвище, а метафора. Це політичні банкроти, які тепер працюють на ангажементі – хто заплатить – той і музику замовляє. А тому найманці-кошулинські організовують політичні фарси то під Львівською міською радою – "бо ж сміття понад усе", то під Львівською обласною радою "бо маніфест". А також у Києві, Рівному. Їх можна побачити всюди – головне, щоб заплатили.
І нарешті Кошулинський: Це колишній політик, якого вітрами якимось дивом занесло аж у президію Верховної ради України. Він розуміє, що майбутнього у нього немає, але так хочеться вдруге повторити подвиг барона Мюнгаузена і витягнути себе з болота за кіску. От і літає по вулицях зі своїм пубертатним цирком – мо' вдруге вдасться ввійти у ту ж саму річку історії. І неначе не бачить, що дзюркотливий чистий потічок, з якого починається інфернальна львівська ріка Полтва, перейшовши через всі перипетії львівської політики-каналізації, виходить з другого боку у дещо іншому вигляді. І саме таку ми знаємо нашу Полтву...
Ну і забув про пубертатів: Їхня мета набути маскулінності, позбавитися прищиків на носі і т.д. Однак цього можна позбутися на східному фронті, а не в коридорах Львівської обласної ради. Може б варто було над цим задуматися юним патріотам?
Та все було б лише фарсом, якби не ворог на східному фронті, якби щодня не приходили в українські сім'ї похоронки, якби не привозили до рідних інвалідів на все життя.
Тому терпіти цих провокаторів Україна не має права. Але це запитання до СБУ, Поліції та прокуратури.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
