17 травня 2018, 18:10

Про кільце Львівських замків з документами

Хто і чому гальмує передачу замків Львівській галереї мистецтв



З огляду на те, що останнім часом розгортається нездорова дезінформацій на кампанія щодо статусу та долі кільця замків, що є в користуванні Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького я вваж аю за потрібне вкотре інформувати громадськість про реальний, а не фейковий статус цього комплексу замків.

Обійнявши посаду генерального директора ЛНГМ, я в перші ж дні виявив, що майже весь майновий комплекс, не має відповідної технічної та правової документації, яка б точно встановлювала майновий статус будівель.

З огляду на це я звернувся до Львівської міської ради та до Львівської обласної адміністрації з тим, щоб вони вирішили питання з документацією на ці будівлі і уклали з нами відповідні орендні договори.

До честі Львівської міської ради вона у місячний термін підписала з нами орендні договори. І так само почала швидко виготовляти відповідну документацію на об'єкти, які її не мали.

Однак, з об'єктами, що мали б бути у державній власності в особі Управління архітектури та містобудування справа так легко не пішла.

Але попередньо трішки про історію того, як ці замки передавалися в користування ЛНГМ:

Отож, комплекс будівель Олеського замку передано в довгострокову оренду на підставі охоронно-орендного договору Львівській галереї мистецтв відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих від 18.01.1977 N19 "Про передачу пам'ятників архітектури – культових споруд".

Комплекс будівель Золочівського замку передаено в орендне користування під філіал Львівської картинної галереї рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 24.06.1986 N334 "Про передачу в орендне користування пам'ятки архітектури XVI ст. – колишнього замку м. Золочева".

Комплекс будівель Підгорецького замку передано Львівській картинній галереї для відновлення в ньому Музею палацових інтер'єрів відповідно до розпорядження представника Президента України Львівської обласної державної адміністрації від 30.06.1994 N635 "Про передачу комплексу Підгорецького замку Львівській картинній галереї".

Однак, вся ця документація не відповідає сьогоднішнім нормам. Якщо й є старі акти, то це первинні документи. А сама процедура визначення майнового стану не була доведена до кінця. Станом на сьогодні майнові відносини Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького стосовно цих об'єктів залишаються неврегульованими. До цього часу ми не маємо всього комплекту документації, яка б відповідала актуальним на сьогодні нормам права і чітко й однозначно регулювала статус цих об'єктів.

Чим, звісно, пробують скористатися "таємничі" треті особи у власних інтересах. Чого вони добиваються? Очевидно у той чи інший спосіб або відірвати від цілісного архітектурно-заповідного комплексу якусь частину і збудувати чи обладнати там якийсь готельчик, або ж заволодіти комплексом в цілому.

Особливі зусилля у цьому напрямку прикладають свободівці та контрольовані ними ЗМІ – як от телекавальчик НТА, і т.д. А також ЗМІ контрольовані колишніми СДПУ (о) шниками чи регіоналами – як от інтернетвидання ЗІК. Зрештою, всі вони черпають свої темники з однієї медведчуківської бочки. Готуються до реваншу на наступних виборах. Щоб знову тандемом регіоналів та свободівців взяти область.

А у конфлікті довкола замків доходить до відвертої брехні. Не дивлячись на офіційні неодноразові заяви ЛНГМ про те, що "Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г.Возницького притримувалася і притримуватиметься чіткої позиції – кільце замків (Підгорецький, Золочівський, Олеський замкові комплекси у своїй цілості – з територією, храмами, монастирями, і т.п.) повинні перебувати у власності Української держави. Жодні концесії чи інші мутні варіанти ми вважаємо недопустимими. А тому ми розраховуємо на конструктивну співпрацю у остаточній формалізації цього статусу з Львівською обласною державною адміністрацією, Міністерством культури України, Кабінетом міністрів України." наклепникам хоч плюнь в очі, а вони – "божа роса". Їхнє завдання мутити воду і всіма силами зривати процес впорядкування майнового статусу цього комплексу замків.

З того, хто найбільше підскакує у цій кампанії наклепів та дискредитації можемо робити висновки, хто зацікавлений у тому, щоб залишити замки у їхньому неврегульованому статусі з тим, щоб у зручний момент прикрасти собі цей стратегічний для регіону ресурс. Очевидно, що найбільше "засвітився" свободівець Олег Панькевич. Він лише інструмент в руках "таємничого" спонсора ВО Свобода. Про це більше тут.

Та повернімося від містечкових наклепників до справ більш реальних.

Львівська обласна державна адміністрація стверджує, що зазначене майно перебуває на балансі Департаменту архітектури і містобудування як державна власність. І ми були б цим дуже задоволені, якби не одне "але".

Незважаючи на мої численні звернення до Львівської обласної державної адміністрації (листи від 04.04.2017 N154, від 27.11.2017 N562, від 30.01.2018 N42, від 12.03.2018 N121 та від 25.04.2018 N210), жодних відповідей з приводу оренди чи передачі цих об'єктів Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького мною так і не було отримано. Бо питання дійсно складне і повного комплекту документів вона не має. Очевидно, що щось не так, як хотілось би.

І ще одне для розуміння ситуації: відсутність орендних договорів з ЛОДА блокує нам відновлення цих замків і взагалі ставить під сумнів нашу там присутність. Про що й пишемо в цих листах. Однак питання так і не вирішується.

Однак ми не перестаємо і не перестанемо добиватися чіткого державного статусу цього майнового комплексу. Що, очевидно, і викликає лють у місцевих прихвати заторів, які вкотре розгорнули кампанію дискредитації та наклепів на керівництво ЛНГМ. І певний, що вони не зупинятимуться – підтанцьовка не приймає рішень, вона лишень обслуга...

На даний момент Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького шостий раз (!!!) ініціює впорядкування майнових питань стосовно зазначених чотирьох об'єктів, у зв'язку з чим Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького з метою впорядкування питань майнового характеру зверталась з проханням передати вказані об'єкти до сфери управління Мінкультури України в оперативне управління ЛНГМ імені Б. Г. Возницького до:

До Міністерства культури України листом від 29.11.2017 N568, на який отримали відповідь листом від 20.12.2017 N5125/15/13-17 про те, що Мінкультури не має заперечень стосовно такої передачі.

До Голови Львівської облдержадміністрації О. М. Синютки листами від 27.11.2017 N562, від 12.03.2018 N121 та від 25.04.2018 N210, на які відповіді не отримано.

лист до Голови ЛОДА тут

[/URL]До Голови Львівської обласної ради О. О. Ганущина листами від 27.11.2017 N563 та від 25.04.2018 N209, на які листом від 05.01.2018 NК05 вн-3 отримала відповідь, що Постійна комісія Львівської обласної ради з питань культури, історико-культурної спадщини, туризму, духовного відродження та ЗМІ потребує докладнішого вивчення первинних матеріалів із зазначеного питання.

І нарешті,з огляду на відсутність відповідей до Президента України П. О. Порошенка листом від 16.04.2018 N188.

лист до Президента тут

первинний матеріал написано для ZAXID.NET

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Вручення ''Ордена Незалежного культурологічного Журналу ''Ї'' ''За інтелектуальну відвагу'''' та прийняття ''Межа року''

Рівно чверть століття тому, у 1999 році, у Львові під Різдво вперше відбулося унікальне не лише для України, але й для всього центрально-східного регіону Европи дійство – своєрідне підведення суспільних та політичних підсумків року, що минув, і вшанування тих, кого цього року середовище Громадської організації "Незалежний культурологічний журнал "Ї"" вважали знаковими для України і регіону публічними діячами, діячами, які особливо заслужилися в царині інтелектуального осмислення часу і мали відвагу це своє бачення відкрито задекларувати та обстоювати...

Про мобілізацію та альтернативну службу

Здається, тепер уже всім стало зрозумілим, що російська агресія щодо України – це надовго, якщо не назавжди. Тобто нас чекає всім відома доля Ізраїлю...

"Morituri te salutant!"

Суспільні, політичні, інтелектуальні, мистецькі процеси останнім часом неймовірно прискорилися. Відносно відсторонене споглядання цих процесів (наскільки це можливо) знову і знову повертає мене до начебто знаної досвідченій інтелектуальній спільноті теми народження/розвитку/розквіту/занепаду/смерті величезних історичних культурно-цивілізаційних формацій...

Промова на Межу року

Щороку у Палаці Потоцьких у Львові відбувається особлива церемонія вручення Орденів "За інтелектуальну відвагу" – саме за інтелектуальну... Ця Церемонія відбувається вже чверть століття – тобто вже є давньою традицією про яку можна дізнатися тут...

Як Олег Іванович та Іван Володимирович Церкві землю не давали. Провінційна історія

Нарешті сталося! Всенародно обрана громадою Жовківська міська рада на чолі з самим паном головою, що ним є Олег Вольський, нарешті показали своє єство – у не такій вже й великій справі, але в ній, як у краплині води, відобразилося все наше сьогодення...

Відвага українців дозволила бути відважним світові

Культуролог та політолог, генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Тарас Возняк в інтерв'ю Миколі Вересню на телеканалі Еспресо розповів про убезпечення ціннісних експонатів, український феномен, наслідковість воєн та різницю культурних парадигм України й Росії Пане Тарасе, ми довго знайомі...