26 грудня 2018, 10:39

Суспільно-політичні підсумки 2018 року

Минув рік, і вже можна підбити його перші результати:

Першим, причому позитивним, результатом є те, що 2018 рік, попри всю напругу та людські втрати на фронті, пройшов у відносному спокої, хоча режим Путіна зробив все, щоб це була ні війна, ні мир. Це дало змогу суспільству пройти ще частину дистанції до розвинутого демократичного суспільства.

Другим, позитивним моментом є те, що стратегія повільного удушення Росії з допомогою санкцій почала давати результати – ні ЄС, ні США цього року не послабили тиск. Хоч це і відбувається не без штрейкбрехерства з боку окремих осіб з вищого політичного істеблішменту наших союзників (як от зняття санкцій з компаній Олега Дерипаски En+, "Русал" и "Євросибенерго" Дональдом Трампом).

Третім, позитивним результатом є те, що світове співтовариство нарешті усвідомило в повному об'ємі величину агресії Путіна у всьому світі і від стратегії санкцій, які були характерні для 2014-2017 рр. почало перехід до вибудовування стратегії військової та без пекової оборони щодо глобального наступу режиму Путіна. Особливо показовими в даному питанні є дії Об'єднаного Королівства.

Четвертим, теж позитивним результатом є те, що рейтинг Путіна впевнено взяв курс на зниження (55% росіян вважають винним у тому, що їхній рівень життя знижується, саме Путіна) – угар "кримнашизму" проходить. Однак, разом з тим, це дуже небезпечний для України час – тепер Путін йтиме на підвищення ставок – наркоману, яким став російський народ, потрібно буде збільшувати пайку ура-патріотичного героїну. Тому Україні слід очікувати ескалації конфлікту.

П'ятим, на жаль негативним результатом року стало те, що Путін, будучи викритим у всіх своїх гібридних підступах, почав перехід від гібридної війни, до відкритого збройного конфлікту з Україною та акселерації своїх спецоперацій у цілому світі. І акція із захопленням чергових українських військових кораблів у Керченській протоці є свідоцтвом цього. Складається враження, що тепер він тільки чекає на привід до того, щоб розпочати широку військову операцію. А якщо не знайде його, то сам і організує – тому потрібно бути уважними.

Шостим, теж негативним результатом року стало те, що Україна фактично втратила контроль на Азовському морі – це ще одна втрачена територія. Побудова моста від Кубані до Криму і була початком захоплення Азова. Тому Україні слід переорієнтовувати вантажопотоки з приазовського регіону через материкову Україну до Одеси та Миколаєва (терміново будувати рокадні автобани вздовж морського узбережжя та автобани вглиб материка) і не тішити себе ілюзіями відновлення дії міжнародного морського законодавства – цього не буде. А у випадку ескалації війни цей прохід однозначно буде для нас закритим.

Сьомим, негативним результатом є те, що наступною метою агресії Путіна в Україні окреслився регіон півдня Херсонської області, Північно-Кримського каналу з виходом до Дніпра.

Восьмим, негативним результатом є те, що режим Путіна взяв курс на остаточне опанування Білоруссю, яке в перспективі завершить процес геополітичного оточення України з трьох сторін.

Дев'ятим, вже позитивним результатом є те, що Україна нарешті визначилася щодо природи конфлікту з Російською Федерацією і визначила її як агресію на законодавчому рівні.

Десятим, негативним результатом є ріст антиукраїнських реваншистських настроїв, спровокованих значною мірою російською агентурою, у наших безпосередніх західних союзників – Угорщини та Польщі.

Одинадцятим, Негативним результатом є безуспішні спроби України і наших англо-саксонських союзників блокувати побудову "Нордстрім 2". відносний спокій в Україні зберігається завдяки тому, що Росія досі ще транспортує левову часку газу у ЄС через нашу газо-транспортну систему. Після побудови "Нордстрім 2" у Путіна розвяжуться руки для активізації військових дій в Україні.

Дванадцятим, позитивним результатом стала перемога України у духовній сфері, яка завершилася створенням Православної Церкви в Україні.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Занепад Заходу чи піднесення Сходу?

Сьогодні вже стало певним кліше писати про те, що Захід у тому вигляді, яким ми його знаємо, знову переживає занепад і, здається, поступово згасає – неначе вкотре заходить за обрій, як це свого часу описав Шпенґлер (Oswald Arnold Gottfried Spengler, 1880-1936)...

Європа, що тріумфує

Я з відомим львівським політологом Антіном Борковський, в день уродин визначного польського митція зламу XIX-XX століть Юзефа Мегоффера, відштовхуючись від його картини "Европа, що тріумфує" дискутуємо про сьогоднішню долю того, що ми називаємо Европою, Трампа, Бреттон-Вудську угоду та що з цього випливає...

Остання людина?

Останнім часом ми спостерігаємо тривожні процеси – стрімке зниження рівня когнітивних здібностей людей, зокрема таких як розуміння, пізнання, навчання, усвідомлення, сприйняття та здатність обробляти зовнішню інформацію...

Епоха хама

Спостерігаючи за дивною динамікою еволюції гомінідів, ланок у поставанні сучасних людей, які зʼявлялися мільйони років тому, а згодом зникали без сліду, не залишаючи прямих нащадків і поступаючись місцем іншим підвидам антропоморфних істот, я все частіше замислююся над траєкторією розвитку homo sapiens...

Це український солдат зробив Америку великою, а Росію – малою

У передріздвяний період прийнято говорити про щось добре. Для нас, в Україні, нашим найкращим є Україна у її якнайширших сенсах. Тому я приготував промову про Україну, але на перший погляд присутнім може здатися, що цьогорічна промова про США...

Вручення ''Ордена Незалежного культурологічного Журналу ''Ї'' ''За інтелектуальну відвагу'''' та прийняття ''Межа року''

Рівно чверть століття тому, у 1999 році, у Львові під Різдво вперше відбулося унікальне не лише для України, але й для всього центрально-східного регіону Европи дійство – своєрідне підведення суспільних та політичних підсумків року, що минув, і вшанування тих, кого цього року середовище Громадської організації "Незалежний культурологічний журнал "Ї"" вважали знаковими для України і регіону публічними діячами, діячами, які особливо заслужилися в царині інтелектуального осмислення часу і мали відвагу це своє бачення відкрито задекларувати та обстоювати...