Про реформи в Копенгагені: чому всі говорять про боротьбу з корупцією та інвестиції
Конференція про українські реформи в Копенгагені 27 червня поєднала інвентаризацію досягнень України за останні роки з чітким меседжем – без справжніх результатів в боротьбі з корупцією не варто очікувати на іноземні інвестиції та швидкий економічний ріст.
І якщо українські урядовці змагалися в тому, як донести до міжнародних партнерів важливість російської агресії як стримувального чинника прогресу в Україні, їхні колеги з інших країн ставили рекорди за частотою згадування важливості анти-корупційних реформ.
І обидві сторони були праві. Багато хто навіть з друзів України не розуміє, яку соціальну та економічну ціну ми платимо через війну на Сході. Але так само важко пояснити нашим партнерам, чому щойно після прийняття вкрай важливого закону про антикорупційний суд відразу треба вносити правки, щоб закрити спеціально створену дірку і поширити юрисдикцію цього суду на апеляції перших і найбільш зухвалих "клієнтів" НАБУ.
Але щодо чого однозначно погоджувалися українські урядовці і їхні колеги з-за кордону, так це щодо негативного впливу корупції на економічний розвиток.
За оцінкою МВФ, цього року ВВП України на душу населення за паритетом купівельної спроможності буде втричі нижчим, ніж в середньому для посткомуністичних країн Європи. 10 років тому він був вдвічі нижчим. І ми далі відстаємо – найвищий з 2011 року ріст ВВП, очікуваний цього року – 3-3,5% – все ще буде нижчим за зростання у Польщі, Словаччині, Чехії та Румунії.
Головна причина цього відставання – в економіку замало інвестують. Минулого року це було лише 16% ВВП проти 23% в тих самих посткомуністичних країн. Ми відставали від них за цим показником щороку в останні 20 років, а останні 10 років – в середньому на 5% ВВП.
Так мало інвестицій через вкрай низькі прямі іноземні інвестиції. За роки незалежності Україна отримала в 10 разів менше іноземного капіталу, ніж Чехія, вчетверо – ніж Польща, і навіть на 70% менше, ніж Албанія та Боснія.
Чому іноземці не хочуть інвестувати? Вони бояться. За даними опитування Dragon Capital, Європейської бізнес-асоціації та Центру економічної стратегії, війна на Сході є лише четвертою за важливістю перешкодою. Перші ж три – корупція, недовіра судам та монополізація ринків олігархами.
Саме тому реформи мають долати насамперед ці перешкоди – ризики для інвесторів. І саме тому швидке створення незалежного антикорупційного суду є настільки важливим. Щойно він відправить за грати перших корумпованих суддів, інші почнуть боятися брати участь в рейдерських атаках – нічному жаху інвесторів.
Боротьба з корупцією збільшить попит іноземних інвесторів на Україну. Але реформи мають забезпечити і більшу пропозицію інвестиційних можливостей в Україні.
І тут пріоритети очевидні – зняття земельного мораторію та приватизація.
Немає жодного виправдання, чому уряд досі не вніс до Ради законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення. Щойно його буде прийнято, мораторій буде автоматично скасовано, і права 7 мільйонів власників землі буде відновлено. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 22 травня цього року прямо вимагає цього від української влади.
Але економічний вимір скасування мораторію не менш важливий. За оцінкою Світового банку, це може прискорити економічне зростання в Україні на 1,6% щороку.
Прямий економічний вплив приватизації буде меншим, але непрямий через збільшення приватних іноземних інвестицій – значно більший. Велика приватизація – це заголовки в міжнародних виданнях. Успішна приватизація, така як продаж "Криворіжсталі" Arcelor Mittal 2005 року, зробить ці заголовки позитивними і може спричинити масовий інтерес до України інвесторів, які часто ходять чередою.
Зараз зусиллями уряду прийнято законодавчі зміни, які спрощують приватизацію і роблять процес більш ефективним. Далі виклик для уряду – скористатися цими можливостями швидко та успішно. Разом зі зменшенням корупції, якою відомі держпідприємства, це дасть такий необхідний поштовх економічному зростанню.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
