27 червня 2018, 23:53

Про реформи в Копенгагені: чому всі говорять про боротьбу з корупцією та інвестиції

Конференція про українські реформи в Копенгагені 27 червня поєднала інвентаризацію досягнень України за останні роки з чітким меседжем – без справжніх результатів в боротьбі з корупцією не варто очікувати на іноземні інвестиції та швидкий економічний ріст.

І якщо українські урядовці змагалися в тому, як донести до міжнародних партнерів важливість російської агресії як стримувального чинника прогресу в Україні, їхні колеги з інших країн ставили рекорди за частотою згадування важливості анти-корупційних реформ.

І обидві сторони були праві. Багато хто навіть з друзів України не розуміє, яку соціальну та економічну ціну ми платимо через війну на Сході. Але так само важко пояснити нашим партнерам, чому щойно після прийняття вкрай важливого закону про антикорупційний суд відразу треба вносити правки, щоб закрити спеціально створену дірку і поширити юрисдикцію цього суду на апеляції перших і найбільш зухвалих "клієнтів" НАБУ.

Але щодо чого однозначно погоджувалися українські урядовці і їхні колеги з-за кордону, так це щодо негативного впливу корупції на економічний розвиток.

За оцінкою МВФ, цього року ВВП України на душу населення за паритетом купівельної спроможності буде втричі нижчим, ніж в середньому для посткомуністичних країн Європи. 10 років тому він був вдвічі нижчим. І ми далі відстаємо – найвищий з 2011 року ріст ВВП, очікуваний цього року – 3-3,5% – все ще буде нижчим за зростання у Польщі, Словаччині, Чехії та Румунії.

Головна причина цього відставання – в економіку замало інвестують. Минулого року це було лише 16% ВВП проти 23% в тих самих посткомуністичних країн. Ми відставали від них за цим показником щороку в останні 20 років, а останні 10 років – в середньому на 5% ВВП.

Так мало інвестицій через вкрай низькі прямі іноземні інвестиції. За роки незалежності Україна отримала в 10 разів менше іноземного капіталу, ніж Чехія, вчетверо – ніж Польща, і навіть на 70% менше, ніж Албанія та Боснія.

Чому іноземці не хочуть інвестувати? Вони бояться. За даними опитування Dragon Capital, Європейської бізнес-асоціації та Центру економічної стратегії, війна на Сході є лише четвертою за важливістю перешкодою. Перші ж три – корупція, недовіра судам та монополізація ринків олігархами.

Саме тому реформи мають долати насамперед ці перешкоди – ризики для інвесторів. І саме тому швидке створення незалежного антикорупційного суду є настільки важливим. Щойно він відправить за грати перших корумпованих суддів, інші почнуть боятися брати участь в рейдерських атаках – нічному жаху інвесторів.

Боротьба з корупцією збільшить попит іноземних інвесторів на Україну. Але реформи мають забезпечити і більшу пропозицію інвестиційних можливостей в Україні.

І тут пріоритети очевидні – зняття земельного мораторію та приватизація.

Немає жодного виправдання, чому уряд досі не вніс до Ради законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення. Щойно його буде прийнято, мораторій буде автоматично скасовано, і права 7 мільйонів власників землі буде відновлено. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 22 травня цього року прямо вимагає цього від української влади.

Але економічний вимір скасування мораторію не менш важливий. За оцінкою Світового банку, це може прискорити економічне зростання в Україні на 1,6% щороку.

Прямий економічний вплив приватизації буде меншим, але непрямий через збільшення приватних іноземних інвестицій – значно більший. Велика приватизація – це заголовки в міжнародних виданнях. Успішна приватизація, така як продаж "Криворіжсталі" Arcelor Mittal 2005 року, зробить ці заголовки позитивними і може спричинити масовий інтерес до України інвесторів, які часто ходять чередою.

Зараз зусиллями уряду прийнято законодавчі зміни, які спрощують приватизацію і роблять процес більш ефективним. Далі виклик для уряду – скористатися цими можливостями швидко та успішно. Разом зі зменшенням корупції, якою відомі держпідприємства, це дасть такий необхідний поштовх економічному зростанню.

powered by lun.ua

Кличко проти маленьких киян

Третій президент України Віктор Ющенко прославився виразом "маленькі українці". Тільки Віктор Андрійович точно знає, що під цим він мав на увазі...

Догана Зеленському

Вчора Рада Національного банку України оголосила догану та висловила недовіру членам Правління НБУ Катерина Рожковій та Дмитру Сологубові. Це останні два члени Правління НБУ з команди, яку в 2014-15 рр...

Влада хоче жити в борг. Це доб'є економіку

Вчора заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев заявив, що уряд планує дефіцит держбюджету на рівні 6% ВВП у 2021 році, 4,5% у 2022 році та 3% у 2023 році...

Відставка Голови НБУ через тиск – перший крок до обвалу гривні і стрибка цін

Заява Голови НБУ про відставку через політичний тиск може закінчити короткий час фінансової стабільності в Україні. Мрії голови фінансового комітету Ради Данила Гетьманцева про вищу інфляцію і слабку гривню можуть здійснитися...

1109 нових заражень за день: чи слід повертатися до тотального карантину?

29 квітня прем'єр-міністр України оголосив намір перейти від тотального карантину до адаптивного, коли рівень обмежень залежить від поширення covid-19 у конкретній області...

Атака на Нацбанк – атака на кишеню кожного з нас

Схоже, що народні депутати хочуть змусити українців щодня дивитися не лише на лічильники заражених коронавірусом, але й на табло обмінних пунктів...