2 листопада 2018, 11:16

Ціна нероблення: затримка з МВФ коштуватиме сотні мільйонів доларів

Минулого тижня Україна розмістила єврооблігації на $2 млрд. – $750 млн. 5-річних з доходністю 9% та $1,25 млрд. 10-річних під 9,75%. Це було зроблено менше ніж за тиждень, як Міжнародний валютний фонд заявив про готовність надати Україні нову кредитну програму в разі прийняття бюджету з узгодженими параметрами. Поспіх нікого не здивував, адже залишків на валютних рахунках уряду Мінфіну вистачило б лише на кілька місяців виплат за боргами.

Відгуки про розміщення були здебільшого радісні, зокрема, й серед реформаторів в уряді. Їх можна зрозуміти – сидіти без копійки в очікуванні кредиторів неприємно. Відкладати вихід на ринок було не варто, бо ситуація погіршуватися щодня, і Мінфіну слід віддати належне за швидкий результат. Але чи можна це розміщення назвати успіхом?

Почнемо з того, що Україна в принципі після реструктуризації зовнішнього боргу на початку 2015 року могла б не позичати в приватних кредиторів. В березні 2015 року МВФ затвердив чотирирічну програму EFF для України загальним обсягом близько $17,5 млрд. З них уряду вдалося отримати лише половину. $8 млрд. дешевих грошей під ставку близько 3% ми втратили. Ще 600 млн. євро майже під нульовий відсоток ми недоотримали в попередні два роки від Європейського Союзу. Всі ці втрати – виключно через невчасне виконання ключових домовленостей з кредиторами.

Але вважатимемо це справами минулого. Чи можна було б конкретного 2018 року залучити приватні гроші і закрити потребу у зовнішніх запозиченнях дешевше?

Так, можна було.

На графіку наведено доходність раніше випущених українських єврооблігацій з погашенням 2027 року – за 9 років. На початку цього року доходність падала нижче 7%, але вже влітку сягнула 9%. Чому ж Україна не вийшла на ринок в січні 2018?



Відповідь проста. Отут у вересні 2017 року президент Порошенко, який за півроку до того підписав зобов'язання МВФ створити антикорупційний суд, говорить, що такий суд є лише в Уганді та Кенії, і створювати його він не збирається.

Свідоме затягування президентом створення антикорсуда до виборів коштувало року затримки з програмою МВФ, через що ми й не змогли вийти на ринок в найкращий для цього час.

Але до проблеми доклався і прем'єр-міністр Гройсман, який теж до останнього затягнув торги з Фондом щодо підвищення цін на газ для громадян. Без цих торгів ми могли б отримати гроші від МВФ ще влітку, а не чекати аж до після прийняття бюджету на 2019 рік. Відповідно, нам не потрібно було б зараз терміново шукати гроші на будь-яких умовах.

Отже, яка ціна затягування рішень президентом і прем'єром? Якби уряд розмістив ті самі єврооблігації на початку року, ми могли б розраховувати на ставку доходності близько 7%. Отже щороку ми будемо переплачувати відсотків лише за цим випуском мінімум 2% річних і загалом за весь термін паперів переплатимо за них більше $300 млн.

І це лише один випуск єврооблігацій. Якщо порахувати втрати від недоотримання дешевих грошей МВФ і міжнародних партнерів, то рахунок буде йти на мільярди доларів.

Чи вибачимо ми владі ці викинуті на смітник гроші?

powered by lun.ua

Кличко проти маленьких киян

Третій президент України Віктор Ющенко прославився виразом "маленькі українці". Тільки Віктор Андрійович точно знає, що під цим він мав на увазі...

Догана Зеленському

Вчора Рада Національного банку України оголосила догану та висловила недовіру членам Правління НБУ Катерина Рожковій та Дмитру Сологубові. Це останні два члени Правління НБУ з команди, яку в 2014-15 рр...

Влада хоче жити в борг. Це доб'є економіку

Вчора заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев заявив, що уряд планує дефіцит держбюджету на рівні 6% ВВП у 2021 році, 4,5% у 2022 році та 3% у 2023 році...

Відставка Голови НБУ через тиск – перший крок до обвалу гривні і стрибка цін

Заява Голови НБУ про відставку через політичний тиск може закінчити короткий час фінансової стабільності в Україні. Мрії голови фінансового комітету Ради Данила Гетьманцева про вищу інфляцію і слабку гривню можуть здійснитися...

1109 нових заражень за день: чи слід повертатися до тотального карантину?

29 квітня прем'єр-міністр України оголосив намір перейти від тотального карантину до адаптивного, коли рівень обмежень залежить від поширення covid-19 у конкретній області...

Атака на Нацбанк – атака на кишеню кожного з нас

Схоже, що народні депутати хочуть змусити українців щодня дивитися не лише на лічильники заражених коронавірусом, але й на табло обмінних пунктів...