Два дні майже воєнного стану: перші наслідки для економіки
Напряму воєнний стан не має позначатися на економічній діяльності, оскільки в указі Президента про запровадження воєнного стану немає прямих обмежень у цьому напрямку. Однак опосередкований вплив на економіку все ж таки є – деколи обережність, а деколи і паніка керували економічними суб'єктами у ці дні.
Що відбувалось із курсом гривні? У понеділок і вже не так яскраво виражено, але і у вівторок, відбувались досить помітні коливання на валютному ринку. Ті, хто піддався паніці побігли скуповувати іноземну валюту. Звичайно, цим скористалися спекулянти, задравши курс у "обмінках". Однак обсяги продажів на готівковому ринку все одно залишалися мінімальними.
У вівторок ситуація великою мірою заспокоїлась, курс продажу готівкового долара з космічних 29,5 грн. впав до 28,5 лише за кілька годин. Міжбанківський курс, який і визначає ціни на товари, які імпортуються в Україну, зріс за два дні лише на 30 копійок, то й то на фоні щомісячної виплати відшкодування ПДВ.
Реальних економічних підстав для тиску на гривню не було, тому можна вважати ці коливання реакцією на можливі наслідки введення воєнного стану.
Якщо з боку Росії не буде серйозного загострення, курс гривні до долара США до кінця року залишиться у коридорі 28,0-28,5 грн.
Які обмеження для інвестицій та торгівлі? Для іноземних партнерів, інвесторів, загалом термін "введення воєнного стану" означає, що у країні війна, що є реальна небезпека. Тому для нових операцій із залучення коштів, кредитів, інвестицій, нових великих торговельних контрактів, нових бізнесів та угод на найближчі 30 днів воєнний стан може стати проблемою. Це є ціна, яку ми платимо за введення воєнного стану.
Якщо не буде суттєвої конфронтації, яка призвела би до повного перекриття Керченської протоки для судів, що слідують до портів Маріуполя та Бердянська, для щоденної, постійної діяльності, торгівлі наслідків не буде.
Чи співпрацюватиме із Україною Міжнародний валютний фонд? І у 2014 році, і зараз МВФ надавав офіційні роз'яснення – юридичних обмежень щодо роботи із Україною у зв'язку із воєнним конфліктом із Росією немає. Країни, що входять до МВФ, підтримують позицію України як країни, що чинить належний супротив агресії Росії, тож у такий спосіб як припинення співпраці, наші міжнародні партнери нас "карати" не стануть. Відтак, Україна продовжить співпрацю із Фондом та отримає фінансування у рамках програми та узятих зобов'язань.
Чи не впадуть банки? У банківський системі наразі усе спокійно. Вчорашнє рішення НБУ про неплатоспроможність банку ВТБ назріло задовго до кризи на Азові, і його очікували з дня на день.
Напевно, у понеділок були ті, хто піддавшись паніці, побігли знімати свої кошти до банків. Однак ці випадки не загрожують стабільності банків. По-перше, загальна ліквідність банківської системи висока. По-друге, у порівнянні із кризовим 2014 роком змінилась структура депозитного портфелю банків. Зараз депозити – строкові, тобто їх не можна зняти у будь-який момент. Це захищає банки від ризику одночасного масового зняття коштів, а вкладників – від необдуманих емоційних рішень. Тож зараз, коли очевидних ознак подальшої конфронтації ми не бачимо, про серйозні проблеми для банківської системи говорити не варто.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
