11 червня 2020, 15:49

Атака на Нацбанк – атака на кишеню кожного з нас

Схоже, що народні депутати хочуть змусити українців щодня дивитися не лише на лічильники заражених коронавірусом, але й на табло обмінних пунктів.

Спочатку група Комітету Ради з питань економічної політики пропонує надрукувати 400 млрд. грн. і роздати їх "для подолання економічної кризи".

А тепер вже фінансовий Комітет Ради хоче дати політичну оцінку діяльності Національного банку України.

По-перше, незалежність НБУ від побажань політиків є однією з ключових умов співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Без програми з МВФ Україна не зможе ані пройти цей рік без дефолту за боргами, ані профінансувати рекордний з 2014 року через коронакризу дефіцит бюджету.

По-друге, а в чому, власне, нардепи звинувачують Нацбанк?

Виявляється, НБУ у 2019 році та на початку 2020 року "не забезпечив стабільність грошової одиниці України". Під цим депутати мають на увазі посилення гривні до долара наприкінці 2019 року. Сказати б комусь в 2008-09 чи 2014-15 роках, що міцна гривня – це жахливо, засміяли б. Але нардепи вважають, що річна інфляція нижче 5% і рекордно низька облікова ставка 6% – це нестабільність.

Виявляється, в Україні "піраміда державних боргових зобов'язань". Хороший же сигнал хочуть дати депутати інвесторам, які купують державні облігації для фінансування ними ж затверджених видатків бюджету.

Виявляється, НБУ недостатньо допоміг банківській системі України під час карантину. Тобто провести банки через одну з найбільших світових криз останніх десятиліть так, що жоден з них навіть не захитався – це погано допомогти банкам і поганий банківський нагляд. Напевно, раніше, коли в кожну кризу банкрутували десятки банків, Нацбанк допомагав краще.

Чому депутати таке пишуть – зрозуміло.

За ними стоять "промисловці", які хочуть грошей і не збираються їх потім повертати. Експортери, які хочуть заробляти більше прибутків з кожного отриманого долара, забравши гроші з кишень покупців імпорту. І, звісно, стоїть Коломойський, який мріє якнайшвидше припинити співпрацю з МВФ, щоб повернути собі Приватбанк і зупинити справи проти себе в Британі і США.

Інтерес виборців мати стабільну гривню і ціни цим депутатам нецікавий взагалі.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як економіка пережила перший рік війни, і що на нас очікує наступного року?

2022 рік, рік повномасштабної війни Росії проти України, яскраво показав всі сильні і слабкі сторони української економіки. Багато з сильних сторін стали наслідками реформ, проведених за попередні вісім років...

Зниження податків під час війни. На жаль, не на часі.

Вчора відбулося чергове засідання Економічного штабу, створеного Міністерством економіки та Офісом Президента України. Ростислав Шурма, заступник керівника ОПУ, представив нам з колегами концепцію податкової реформи 10-10-10...

У мерів-популістів замість антивакцинаторів страждають діти і батьки

Вже другу хвилю пандемію ковід-19 головним ворогом українських дітей і батьків стають популісти у місцевій владі. Навесні цього року мер Києва Віталій Кличко на три тижні відправив дошкільнят і молодших школярів додому, хоча чинна на той момент урядова постанова по карантин дозволяла їм далі навчатися навіть в "червоній" зоні...

Кличко проти маленьких киян

Третій президент України Віктор Ющенко прославився виразом "маленькі українці". Тільки Віктор Андрійович точно знає, що під цим він мав на увазі...

Догана Зеленському

Вчора Рада Національного банку України оголосила догану та висловила недовіру членам Правління НБУ Катерина Рожковій та Дмитру Сологубові. Це останні два члени Правління НБУ з команди, яку в 2014-15 рр...

Влада хоче жити в борг. Це доб'є економіку

Вчора заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев заявив, що уряд планує дефіцит держбюджету на рівні 6% ВВП у 2021 році, 4,5% у 2022 році та 3% у 2023 році...