26 квітня 2015, 14:53

''Носороги''

У Эжена Ионеско есть антифашистская пьеса "Носороги" (1959 год). В этом образце абсурдистской литературы показано разворачивание фашистских настроений на примере жизни одного из городов, в котором обычный ход вполне размеренной жизни нарушается пробегающим носорогом.

Дальше – носорогов становится все больше, и жители города перестают считать их такими уж и ужасными. Кто-то начинает узнавать среди носорогов и своих родных, знакомых, руководителей. Превращение в носорогов заразное, и символизирует животный стадный инстинкт, злость и примитивизацию человека. Трамплином для такой инволюции граждан служит абсурд. Ключевое здесь – речь.

В итоге, однорогие и двурогие носороги заполонили весь город, количество рогов – единственное отличие между особями. Изначальный человеческий ужас сменяется доводами: "...в сущности, они вовсе не злые, и у них есть какое-то природное простодушие. Многие порядочные люди совершенно бескорыстно согласились стать носорогами". "Носорогизации" избегает только один житель – герой пьесы Беранже, но это не меняет абсурдности происходящего.

Что-то похожее происходит сегодня в российском обществе. Все новые и новые фейки в российских СМИ относительно Украины говорят о том, что пропаганда сформировала у граждан РФ не то, что терпимость к абсурду, а любовь и зависимость от абсурда. Производство бессмысленности и бреда с ориентацией на ненависть и агрессию, главный итог которого – фашизация общества.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...

Трохи realpolitik

За минулий рік відомий розрахунок Кремля щодо Європи "пересидіти Захід" набув явно-очевидно не тільки характеру ставок на внутрішньополітичні та внутрішньоекономічні процеси в окремих країнах західних альянсів...

Про переговори в Абу-Дабі

Судячи з усього, це лише старт реального переговорного процесу (якщо ми говоримо про участь РФ). Звісно, це не означає, що ми уже на шляху визначення часових рамок припинення військових дій, або що Росія сприйняла підхід, який передбачає компромісність, і не факт, що сприйме...

Дух Давосу

"Дух діалогу" – так була сформульована основна тема цьогорічного форуму у Давосі, присвяченого тому, "як зробити світ кращим". А ще, не так давно, зʼявилось формулювання "Дух Анкориджу", яке запустив Кремль після зустрічі лідерів США та РФ Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці, як спробу усунути Європу/Україну від переговорного процесу...

Про дипломатичний фронт

Останні місяці – особливо активні у прояві всіх трьох складових війни та пошуку миру: фронт (інтенсивні бої), тил (атаки РФ по цивільній інфраструктурі), дипломатія (мирні переговори)...

Нові виклики для Європи

Події у Венесуелі (у контексті рамки автократії vs демократії) трактуються переважно у двох прямо протилежних підходах. Перший – це знак для всіх автократій, що їхня доля в будь-який момент може бути вирішена у спосіб, коли сильна демократична держава в обхід тривалих погоджень усіх з усіма може виявити рішучість...