18 серпня 2015, 19:47

''Сгоревшие миры'' Путина, или Пропаганда дна

Тут Владимир Путин повторил свой стандартный трюк из разряда "в воду, в небо, на луну и т.д.". В общем, на этот раз ВВП погрузился на дно Черного моря во временно оккупированном Крыму. На дне Путину показали недавно найденный затонувший античный корабль с амфорами. Президент РФ погружался сам, хотя премьер Медведев и приехал с ним на причал, но в батискаф его не взяли. Герой всегда должен быть один.

Теперь по сути. Лидер и эпоха – всегда тождественны. В начале 2000-х ВВП стал двигателем трансформаций в стране, символизирующих прогресс. А потом он приспособился, подстроился под этот прогресс, и вместе с действующей элитой стал источником регресса. Дальше появилось консервативное большинство. При этом все разнообразные вариации образа Путина – "мачо", "раб на галерах", "альфа-самец", "покоритель суш и морей" и т.д. – исчерпали себя. Это все "сгоревшие миры" ВВП. Эти образы в каком-то смысле заменяли непонимание/нежелание ставить перед Россией задачи из 21 века (современная экономика, институты власти и общества, "мягкая сила" и т.д.). Ну а дальше, и вовсе случился сбой – Крым, Донбасс, санкции, изоляция, международные суды и т.д., в перспективе – трибунал.

Стандартный подход к "оживлению" образа, предпринятый в Крыму, – из разряда анекдота про "бабушку и дедушку", то есть очень слабой шутки, и только подтверждает отсутствие новых идей и подходов. Кремль ведет политику несоответствия – неадекватность реальных задач перед государством и понимаемых лидером. Даже дно уже воспринимается как "потемкинская деревня". Внешняя бодрость Путина не тождественны внутренней обновленческой энергетике и видению перспективы РФ.

Публичное "я" Путина устарело. Стилистика, задачи, инструменты "нулевых" остались в "нулевых". И Путин, как и вся страна, скоро будут все больше тяготиться системой, им же созданной/создаваемой. Даже при наличии якобы "внешнего врага". Думаю, Россия ждала от лидера в 21 веке того, что называется единственно адекватное безошибочное действие. Действие, которое нарисует верную (с точки зрения ожиданий) траекторию будущего. Понятного будущего. С идеей актуальности, современности и перспективности. В 2014 году Путин окончательно сделал разворот обратно (развилка возможностей возникла раньше, примерно с 2010 года). На дно. А, значит, лидер и эпоха разошлись.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...