15 вересня 2015, 19:00

Диагноз

Дмитрий Сторожук (депутат от НФ) на "Свободе слова" (ICTV) вчера объяснил, почему НФ не идет на местные выборы: 1). Чтобы избежать конкуренции между кандидатами все еще коалиции: БПП, НФ, "Самопомич", "Батькивщина"; эта конкуренция будет раскалывать коалицию, и даст преимущество на выборах Оппозиционному блоку; 2). Потому что Арсений Яценюк как лидер НФ решил сконцентрироваться на реформах, а не на выборах.

Думаю, Сторожук (деликатно промолчавший о низком рейтинге НФ и о том, что большая фракция в ВР сегодня фактически не соответствует политическому весу Яценюка) неосознанно сформулировал диагноз политико-партийной деятельности элит.

Получается, что: 1). Задекларированные общие позиции партий – это блеф; политические союзы носят исключительно тактический, а не стратегический характер; конкуренция между проектами со схожими декларируемыми платформами гораздо острее, чем с оппонентами; 2). Реформы и избирательный процесс никак не связаны между собой, это два прямо противоположных процесса.

То есть, партии – это просто вожди и списки, цель которых просто попасть во власть, неважно, какой ценой. Границы популизма – безграничны. Реформы и выборы – это антагонистичные типы деятельности, которые никак и ни каких стадиях не пересекаются друг с другом.

Задаю вопрос, который озвучивала и раньше: когда и что для этого нужно, чтобы у нас появились ответственные элиты и настоящие партии, понимающие под политической деятельностью замкнутый цикл: изучение настроений общества-формирование запроса на уровне интересов общества-переведение на политический уровень и уровень государственных задач-контроль за их выполнением-ответственность/отчет перед избирателями-доверие/недоверие со стороны общества на следующих выборах как результат.

В таких условиях, условиях ответственной конкуренции (перед обществом и страной) провластные партии и оппозиционные партии – это действительно мощный стимул для развития для всех.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...

Про "червоні лінії"

Взагалі, вираз "червоні лінії" трохи про епоху, що відходить. Про систему, що склалася після Другої Світової війни, де інструмент "червоних ліній" виконував, передусім, функцію запобігання...