15 вересня 2015, 18:00

Диагноз

Дмитрий Сторожук (депутат от НФ) на "Свободе слова" (ICTV) вчера объяснил, почему НФ не идет на местные выборы: 1). Чтобы избежать конкуренции между кандидатами все еще коалиции: БПП, НФ, "Самопомич", "Батькивщина"; эта конкуренция будет раскалывать коалицию, и даст преимущество на выборах Оппозиционному блоку; 2). Потому что Арсений Яценюк как лидер НФ решил сконцентрироваться на реформах, а не на выборах.

Думаю, Сторожук (деликатно промолчавший о низком рейтинге НФ и о том, что большая фракция в ВР сегодня фактически не соответствует политическому весу Яценюка) неосознанно сформулировал диагноз политико-партийной деятельности элит.

Получается, что: 1). Задекларированные общие позиции партий – это блеф; политические союзы носят исключительно тактический, а не стратегический характер; конкуренция между проектами со схожими декларируемыми платформами гораздо острее, чем с оппонентами; 2). Реформы и избирательный процесс никак не связаны между собой, это два прямо противоположных процесса.

То есть, партии – это просто вожди и списки, цель которых просто попасть во власть, неважно, какой ценой. Границы популизма – безграничны. Реформы и выборы – это антагонистичные типы деятельности, которые никак и ни каких стадиях не пересекаются друг с другом.

Задаю вопрос, который озвучивала и раньше: когда и что для этого нужно, чтобы у нас появились ответственные элиты и настоящие партии, понимающие под политической деятельностью замкнутый цикл: изучение настроений общества-формирование запроса на уровне интересов общества-переведение на политический уровень и уровень государственных задач-контроль за их выполнением-ответственность/отчет перед избирателями-доверие/недоверие со стороны общества на следующих выборах как результат.

В таких условиях, условиях ответственной конкуренции (перед обществом и страной) провластные партии и оппозиционные партии – это действительно мощный стимул для развития для всех.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Російська заздрість Україні

Не можна не відзначити "падучу", з якою російські функціонери, пропагандисти та інша шваль обговорюють кадрові зміни в силовому блоці України...

З "духом Анкориджу" Кремль хотів навʼязати принцип "зникаючого кота", коли злочини є, а злочинця нема

Марко Рубіо у Манілі, де проходив саміт АСЕАН і де відбулась коротка зустріч із Сергієм Лавровим, вчергове заявив про відхід у минуле "духу Анкориджу"...

Новий етап бродіння російського ''дідька''

В РФ у своїй гібридності хотіли дійти аж до перебирання бетонної крихти Берлінської стіни (маю на увазі порівняно нещодавню заяву Мєдвєдєва про незаконність об'єднання ФРН і НДР як один із параметрів націленості на західні альянси), а доходять у своїй "СВО" до знесення старанно вибудовуваних вертикаллю та пропагандою стін "Потьомкінських дєрєвень" російського буття...

"Комплекс меншовартості" Росії

Бог ти мій, яка ж закомплексованість. Ми все думали, що це Україна страждає на "комплекс меншовартості", а виявилося, що це комплекс самої Росії...

Олухи царя небесного, або Три сценарії від росіян

Петербурзький міжнародний економічний форум, втім, як і вся РФ, докотилися до того, що Малофєєв і Дугін представили доповідь про майбутнє Росії...

Елементи європейського пробудження

Все ж, війна як у тому числі обвал світопорядку та правил регулювання, змушує ті країни та альянси, які ближче всього відчувають загрози, шукати адекватні відповіді на існуючі виклики...