6 серпня 2016, 03:36

О разновидностях ''гибрида''

В 2004 году на радикализацию ситуации работал политик, который не имел никаких шансов стать президентом Украины. В силу высокой личной антипатии. Вспомните, когда начался конфликт между штабами Виктора Ющенко и Виктора Януковича. В октябре 2003 года, после "теплого приема" Ющенко в Донецке – накануне съезда "НУ" город расклеили плакатами Ющенко в образе Гитлера. Была такая группа, которая любила устраивать разные кризисы, а потом брать на себя инициативу по их урегулированию. Но расчет оказался неверным – группа исчезла из политики в силу низкого рейтинга.

В 2013-14 годах в радикализации ситуации тоже был интересант. Разгон студентов, "законы 16 января", Небесная сотня – все эти шаги работали на радикализацию и бескомпромиссность. Не исключено, что план А вообще заключался в разгоне Майдана, реальной гражданской войне и проведении федерализации на фоне этой войны. Тогда и аннексия Крыма не нужна была бы – не было бы Украины как целостного субъекта. Просто Янукович струсил и убежал.

В 2016 году уже очевидны попытки расшатывания ситуации изнутри. Тема "третьего майдана" с призывами восстановления социальной справедливости, устранения государства в принципе, апеллируя якобы к правам общин, и на этом фоне попытки протянуть федерализацию под разными "гибридными предложениями" (общины со своей милицией и судами) и т.д. – все та же цель ослабления Украинской государственности. Не исключено, что весь этот набор актуализируется осенью. Не\допущение такого сценария, во многом, зависит от украинских политиков – от того, насколько они способны поставить интересы государства и общества выше узкопартийных и узколичностных интересов.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...

Трохи realpolitik

За минулий рік відомий розрахунок Кремля щодо Європи "пересидіти Захід" набув явно-очевидно не тільки характеру ставок на внутрішньополітичні та внутрішньоекономічні процеси в окремих країнах західних альянсів...

Про переговори в Абу-Дабі

Судячи з усього, це лише старт реального переговорного процесу (якщо ми говоримо про участь РФ). Звісно, це не означає, що ми уже на шляху визначення часових рамок припинення військових дій, або що Росія сприйняла підхід, який передбачає компромісність, і не факт, що сприйме...

Дух Давосу

"Дух діалогу" – так була сформульована основна тема цьогорічного форуму у Давосі, присвяченого тому, "як зробити світ кращим". А ще, не так давно, зʼявилось формулювання "Дух Анкориджу", яке запустив Кремль після зустрічі лідерів США та РФ Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці, як спробу усунути Європу/Україну від переговорного процесу...

Про дипломатичний фронт

Останні місяці – особливо активні у прояві всіх трьох складових війни та пошуку миру: фронт (інтенсивні бої), тил (атаки РФ по цивільній інфраструктурі), дипломатія (мирні переговори)...

Нові виклики для Європи

Події у Венесуелі (у контексті рамки автократії vs демократії) трактуються переважно у двох прямо протилежних підходах. Перший – це знак для всіх автократій, що їхня доля в будь-який момент може бути вирішена у спосіб, коли сильна демократична держава в обхід тривалих погоджень усіх з усіма може виявити рішучість...