17 березня 2026, 12:12

Галоклін

Днями міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив в інтервʼю, що Росія та Китай є стратегічними партнерами Ірану, і продовжують підтримувати хороші стосунки – політичні, економічні, військові. Він уточнив, що Москва та Пекін надають зараз Тегерану допомогу різними способами, у тому числі у вигляді "військової співпраці".

Ну, що ж, як би не розмивався "вододіл" між автократіями і демократіями (частково – через підхід чинної американської адміністрації, відмінний від його попередників, коли, вважається, що прямо навпаки – треба вести діалог з автократіями; частково – через проблеми, що накопичилися в західних демократіях, розслаблених десятиліттями мирного процвітання і повільно реагуючих на характер нових викликів), межа цього "вододілу" має свої межі.

У природі є таке явище, як галоклін. Кордон між океанами, морями, річками, коли води різної солоності, щільності, температури не поєднуються, утворюючи певний бар'єр. Води, звичайно, поєднуються, але повільно і лише частково розбавляючи "текстури", при цьому візуально цей бар'єр (хто бачив фото) чітко видимий, навіть за кольором.

Так і зараз, користуючись порівнянням як пінцетом для схоплювання суті, можна побачити певний "галоклін" – між демократіями та агресивними автократіями.

Після зламу світопорядку (першим чоботом якого стала війна РФ проти України), коли зловмисність маскується під чесноту, а гібридність трактувань розмиває будь-яке писане право, фактор сили став домінуючим. Насамперед, військової сили/військового ресурсу (ядерної зброї у тому числі). Агресивні автократії повністю пішли у логіку шантажу та погроз. Демократії, у свою чергу, виявилися у реаліях (і це вже зрозуміло), коли протистояти силі шантажу може лише сила протидії.

У таких реаліях ключове, що відрізняє носіїв сили – це задачі, мотивація та кінцева мета. Одним словом, руйнація проти творення.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про "вхідні дані" нового переговорного раунду

Багатосторонні заяви щодо умов, вимог, учасників переговорів свідчать не стільки про "мирний момент", скільки про те, що "вхідні дані" можливого наступного раунду переговорів дещо змінились...

"Король говорить", або "Схаменися, Фавн"

В якомусь сенсі візит британського монарха до США, точніше, стиль публічної розмови короля Чарльза ІІІ, зверненого, перш за вса, до президента Дональда Трампа та американського істеблішменту, можна вважати новим етапом вибудовування взаємовідносин Європи та США...

Поліцентричний пострадянський простір

Колись давно, коли в Кремлі ще не розглядався план повномасштабного вторгнення в Україну та розхитування західних альянсів як єдино можливий, Володимир Путін озвучив три варіанти політичних систем на пострадянському просторі з погляду без/перспективності держав...

Про вихід із ''геополітичного блуду", що можливий лише після зупинки війни РФ

Одна відома людина якось написала про іншу відому людину: "Підошви його черевиків грузнули у трясині буденного життя, а думки обіймали весь світ, деміургом якого він був"...

Галоклін

Днями міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив в інтервʼю, що Росія та Китай є стратегічними партнерами Ірану, і продовжують підтримувати хороші стосунки – політичні, економічні, військові...

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...