17 жовтня 2016, 03:10

''Мавр сделал свое дело, мавр может уходить''

Как минимум, два процесса ожидают оккупированный Донбасс, преимущественно, со стороны оккупировавшей же его России, плюс события, связанные с борьбой за ресурсы между разными группировками на территории ОРДЛО.

1. Внутренний конфликт между разными силовыми структурами РФ на тему войны и мира, скажем, между ГРУ и СВР-ФСБ. Условно говоря, одни – сторонники нарастания конфликта и дальнейшего разрыва отношений с Западом, другие – более осторожны по отношению к такой логике (или наоборот). С учетом наличия ста фамилий, причастных к сбитому Боингу MH 17, которые пока просто не озвучиваются, и, соответственно, с учетом перспективы ужесточения санкций, эта возможная линия конфликтности может усиливаться.

2. "Идеологических" (то есть приверженцев так называемой "русской весны" и уверовавших в "Новороссию"), а также боевиков (причастных, возможно, к сбитому Боингу и т.д.) ожидает отстранение/устранение. Независимо от того, где они будут находиться в этот момент – на территории оккупированного Донбасса или в России. Просто потому, что они представляют опасность для самой РФ. Или как реальные носители идей сепаратизма (это реальный риск для РФ, с учетом ее многонациональности и многоконфессиональности). Или как свидетели преступлений. В этом списке среди отстраненных – Пургин, среди устраненных – Мозговой, Дремов, Моторола. Как говорится, "мавр сделал свое дело, мавр может уходить". Тем более, если расчет на "мавра", то есть, использование псевдосепаратистских образований как инструмента развала Украины, не оправдал себя.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...