8 січня 2017, 14:57

Проигрывает Россия, а не Украина (в контексте предложений о капитуляции)

Пока Украина прикладывает усилия по деоккупации наших территорий Россией (резолюция ООН по Крыму – один из важных результатов в этом направлении), РФ, естественно, тратит усилия на принуждение Украины к капитуляции.

При этом навязывается мысль, которую сознательно или нет подхватывают/озвучивают отдельные украинские политики/бизнесмены/эксперты, что Украина, мол, проигрывает, соответственно, должна пойти на уступки и т.д.

Это не Украина проигрывает, а Россия. Во-первых, политика Кремля за последние два с половиной года стратегически ведет РФ в никуда. Во-вторых, количество потенциальных уязвимостей/зависимостей Украины от России сократилось в разы (ставка Кремля на дефолт Украины провалилась; газ мы покупаем у европейских стран; мы "отошли" от падения товарооборота между Украиной и РФ до 8,5 % и завершили 2016 год с незначительным, но ростом, в 1,5 %). В-третьих, Кремлю не удалось навязать нам Минские соглашения в российской трактовке (легализация самопровозглашенных образований на фоне продолжения войны), что неминуемо привело бы к политическому кризису). Военный шантаж РФ становится все менее действенным – Украина выступает за политико-дипломатический способ прекращения войны на Донбассе и восстановления территориальной целостности, в то же время, развивая обороноспособность страны.

В европейскости Украины (под которой я понимаю, прежде всего, развитые институты государства и общества), в переходе Украины от постсоветского обломка империи к современной, самодостаточной стране с экономикой – спасение для самой РФ. Такая Украина может стать стимулом для реформ и в России. Но Кремль упорно противостоит реформам в собственной стране – потому что боится конкуренции (конкурентная среда – важнейшая составляющая современной экономики). Отсюда – стремление уничтожить Украину, чтобы отодвинуть как можно на дольше необходимость реальных реформ в России. Отсюда – боязнь изменений, потому что изменения могут потребовать новых лидеров, способных их осуществить. Поэтому Кремль решил пойти простым путем – обменять перспективу страны на перспективу действующего политического режима. Война – это повод и способ консервации самой России. По факту это будет только увеличивать отставание российской архаичной экономики от развитых экономик.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про стратегічну не/визначеність та рух до неї

Все ж, є відчуття та певні передумови вважати, що адміністрація Дональда Трампа енергійно почне діяти у напрямку зупинки війни. Це також помітно і по рішеннях діючої адміністрації Джозефа Байдена, яка зараз задіює усі можливі ресурси, що важливо...

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...