18 лютого 2017, 20:30

Кремль ответил Мюнхену как инфант

В то время, когда на Мюнхенской конференции по безопасности Россия рассматривается как угроза не только для Украины, но и для Европы в целом, Кремль предлагает признавать паспорта "ДНР/ЛНР".

То есть, это все, что может предложить Россия в качестве ответа. Это яркий пример того, как Россия за последние три года превратилась (причем, добровольно, по собственной инициативе) из если не мирового игрока, то регионального лидера точно, в инфанта (от слова инфантилизм). Донбасизация внешней политики РФ – это и есть признак инфантильности развития самой РФ. Вместо современной экономики – игры в "русский мир", а де-факто – его разрушение.

Поэтому история с признанием Россией паспортов "ДНР/ЛНР" – это не про внешнюю, а про внутреннюю политику РФ (Кремль, видимо, уже начал готовиться к выборам в 2018 году). В эту лабуду (субъектность этих псевдообразований без участия и создания Россией там искусственного конфликта, для которого в Украине не было никаких причин) может верить только часть путинского "консервативно большинства".

Красивого выхода для России из развязанной ею же войны на Донбассе – нет. Кремль с целью затягивания выполнения Минских соглашений может инициировать какие угодно бредовые инициативы, типа признания паспортов в самообразованиях, псевдовыборы в 2014 году в которых не признала сама РФ. От этого более привлекательные варианты для России не появятся.

Политика РФ, начиная с 2014 года, – это все одноразовая политика, военный взлом, не переводимый в гео/политический результат. Другого варианта, кроме как убрать своих военных и свои войска, и понести ответственность за разрушения и гибель около 10 тысяч человек на Донбассе, для России нет, и не будет.

Ну а боевикам в "ДНР/ЛНР" не стоит обольщаться. Люди, инфицированные кровью, оружием, идеями сепаратизма (не говоря о том, что они участники и свидетели преступлений), – это проблема для России, а не Украины. Война на Донбассе – это никакой не сепаратизм, а военная агрессия России, шифрующаяся под сепаратизм. В Украине, в отличие от РФ, нет реальных предпосылок для сепаратизма. Кремль занимается пропагандой и созданием того, что является реальной угрозой для самой РФ.

Что касается мирных граждан оккупированных территорий, то их в очередной раз делают заложниками ситуации. Мы помним заявление Владимира Путина о том, что "российские военные будут за спинами женщин и детей". Это длится уже третий год.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...