18 лютого 2017, 20:30

Кремль ответил Мюнхену как инфант

В то время, когда на Мюнхенской конференции по безопасности Россия рассматривается как угроза не только для Украины, но и для Европы в целом, Кремль предлагает признавать паспорта "ДНР/ЛНР".

То есть, это все, что может предложить Россия в качестве ответа. Это яркий пример того, как Россия за последние три года превратилась (причем, добровольно, по собственной инициативе) из если не мирового игрока, то регионального лидера точно, в инфанта (от слова инфантилизм). Донбасизация внешней политики РФ – это и есть признак инфантильности развития самой РФ. Вместо современной экономики – игры в "русский мир", а де-факто – его разрушение.

Поэтому история с признанием Россией паспортов "ДНР/ЛНР" – это не про внешнюю, а про внутреннюю политику РФ (Кремль, видимо, уже начал готовиться к выборам в 2018 году). В эту лабуду (субъектность этих псевдообразований без участия и создания Россией там искусственного конфликта, для которого в Украине не было никаких причин) может верить только часть путинского "консервативно большинства".

Красивого выхода для России из развязанной ею же войны на Донбассе – нет. Кремль с целью затягивания выполнения Минских соглашений может инициировать какие угодно бредовые инициативы, типа признания паспортов в самообразованиях, псевдовыборы в 2014 году в которых не признала сама РФ. От этого более привлекательные варианты для России не появятся.

Политика РФ, начиная с 2014 года, – это все одноразовая политика, военный взлом, не переводимый в гео/политический результат. Другого варианта, кроме как убрать своих военных и свои войска, и понести ответственность за разрушения и гибель около 10 тысяч человек на Донбассе, для России нет, и не будет.

Ну а боевикам в "ДНР/ЛНР" не стоит обольщаться. Люди, инфицированные кровью, оружием, идеями сепаратизма (не говоря о том, что они участники и свидетели преступлений), – это проблема для России, а не Украины. Война на Донбассе – это никакой не сепаратизм, а военная агрессия России, шифрующаяся под сепаратизм. В Украине, в отличие от РФ, нет реальных предпосылок для сепаратизма. Кремль занимается пропагандой и созданием того, что является реальной угрозой для самой РФ.

Что касается мирных граждан оккупированных территорий, то их в очередной раз делают заложниками ситуации. Мы помним заявление Владимира Путина о том, что "российские военные будут за спинами женщин и детей". Это длится уже третий год.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про стратегічну не/визначеність та рух до неї

Все ж, є відчуття та певні передумови вважати, що адміністрація Дональда Трампа енергійно почне діяти у напрямку зупинки війни. Це також помітно і по рішеннях діючої адміністрації Джозефа Байдена, яка зараз задіює усі можливі ресурси, що важливо...

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...