8 лютого 2018, 01:04

О попытках подмены субъекта войны

В последнее время все активнее можно услышать пропагандистские штампы (не только от российских политиков и "политбеженцев" из окружения Виктора Януковича, но и от некоторых действующих украинских политиков), построенные на попытках подменить субъекта войны. Мол, Крым и Донбасс не аннексировала и оккупировала Россия, а сдала украинская власть. Еще одна попытка подмены – это тезис, что, мол, это не президентство Януковича, по сути, привело/дало старт российской агрессии, а политика действующей власти.

Этой теме, видимо, придется уделять особое внимание, поскольку таких спекуляций по мере приближения выборного 2019 года будет становиться больше. Пока же просто напомню несколько фактов

1. В 2012 году Виктор Янукович и Владимир Путин подписали в Ялте меморандум о сотрудничестве в борьбе с терроризмом, который предусматривал "совершенствование нормативно-правовой базы сотрудничества правоохранительных органов и спецслужб в сфере противодействия новым вызовам и угрозам". Судя по всему, это сотрудничество сводилось к полной доступности украинских данных для ФСБ.

2. 19 февраля 2014 года тогдашний руководитель СБУ Александр Якименко подписал распоряжение о проведении антитеррористической операции по всей Украине с разрешением использования оружия. Ну а дальше Якименко бежал в Россию, и в декабре 2016 года выступал в Дорогомиловском суде Москвы, рассказывая там, что в Украине в 2014 году произошел "госпереворото". Думаю, если бы тогда, в 2014 году, был разогнан Майдан, это неизбежно привело бы к реальной гражданской войне, а не той, которую Россия как субъект агрессии пытается выдать за таковую. На фоне реальной гражданской войны довольно реслистичным выглядел бы вариант федерализации Украины, о которой давно и безрезультатно мечтает Кремль.

3. В марте 2015 года Путин в фильме "Путь на Родину" рассказал о том, как власти РФ "провели специальную операцию по возвращению Крыма в состав РФ".

И таких примеров можно привести много. И в этом смысле очень странно наблюдать, как отдельные украинские политики, сознательно или нет, нередко воспроизводят штампы российской пропаганды (типа, "с этой властью война никогда не закончится").

Понятно, что Украина на момент российской агрессии в 2014 году была уязвимой. Но за эти годы, и я об этом часто пишу, Россия не смогла и уже не сможет перевести свое тактическое преимущество в стратегический выигрыш. Авантюра не может быть стратегией вообще. Мы же – избежали еще больших рисков, имею в виду риск большой войны или мир ценой капитуляции (предложения, типа "сдать в аренду Крым", "вести переговоры с боевиками" и т.д.) Восстановление территориальной целостности Украины – это вопрос времени.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...