10 жовтня 2019, 19:00

Президент ''не говорит''

Тянуть дальше с проведением пресс-конференции президента, думаю, не было уже никакой возможности.

В обществе накопилось много вопросов (внешне- и внутриполитических), ответы на которые ни 12-минутный брифинг, ни видеообращение, ни тем более противоречивые заявления самых разных представителей команды Владимира Зеленского не могли разъяснить/прояснить. А реакция отдельных представителей власти в стиле "Майдан проплачен" – вообще не туда.

Поэтому сам факт пресс-марафона президента – это необходимость. С точки зрения результата, думаю, большинство согласится с тем, что акцент был сделан опять на форме, а не на содержании.

В большинстве случаев вопросы журналистов и ответы президента пребывали в разных плоскостях. Как минимум, они не сходились по параметрам конкретное (вопросы) – общее (ответы). И, собственно, интересны, в итоге, были отдельные вопросы, а не ответы. При этом выбранная форма пресс-конференции (постоянная ротация журналистов) – это своеобразная технология. Зеленский постоянно повторял одни и те же ответы, которые с каждым похожим вопросом становились обьемнее. На классической пресс-конференции это было бы невозможно – прозвучавшие вопросы уже бы не задавались повторно. Здесь же постоянное повторение вопросов в каждой группе журналистов позволило президенту по несколько раз озвучивать одни и те же месседжи. Где-то чувствовалась зацикленность в оценке процессов, например, на фигуре своего предшественника Петра Порошенко.

И даже, несмотря на это, президент "не говорит". Я не имею в виду речь (по аналогии с фильмом "Король говорит") и месседжи по отдельным вопросам, а содержательные позиции. Их не было. Акцент делался на разговорный жанр, а не на смысл. Хотя, порой, и сама лексика вызывала вопросы – например, "ДНР"/"ЛНР" вместо ОРДО и ОРЛО.

Зато президенту вручили грамоту за мировой рекорд по длительности пресс-конференции. Это не шутка. В общем, show must go on.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...