10 жовтня 2019, 19:00

Президент ''не говорит''

Тянуть дальше с проведением пресс-конференции президента, думаю, не было уже никакой возможности.

В обществе накопилось много вопросов (внешне- и внутриполитических), ответы на которые ни 12-минутный брифинг, ни видеообращение, ни тем более противоречивые заявления самых разных представителей команды Владимира Зеленского не могли разъяснить/прояснить. А реакция отдельных представителей власти в стиле "Майдан проплачен" – вообще не туда.

Поэтому сам факт пресс-марафона президента – это необходимость. С точки зрения результата, думаю, большинство согласится с тем, что акцент был сделан опять на форме, а не на содержании.

В большинстве случаев вопросы журналистов и ответы президента пребывали в разных плоскостях. Как минимум, они не сходились по параметрам конкретное (вопросы) – общее (ответы). И, собственно, интересны, в итоге, были отдельные вопросы, а не ответы. При этом выбранная форма пресс-конференции (постоянная ротация журналистов) – это своеобразная технология. Зеленский постоянно повторял одни и те же ответы, которые с каждым похожим вопросом становились обьемнее. На классической пресс-конференции это было бы невозможно – прозвучавшие вопросы уже бы не задавались повторно. Здесь же постоянное повторение вопросов в каждой группе журналистов позволило президенту по несколько раз озвучивать одни и те же месседжи. Где-то чувствовалась зацикленность в оценке процессов, например, на фигуре своего предшественника Петра Порошенко.

И даже, несмотря на это, президент "не говорит". Я не имею в виду речь (по аналогии с фильмом "Король говорит") и месседжи по отдельным вопросам, а содержательные позиции. Их не было. Акцент делался на разговорный жанр, а не на смысл. Хотя, порой, и сама лексика вызывала вопросы – например, "ДНР"/"ЛНР" вместо ОРДО и ОРЛО.

Зато президенту вручили грамоту за мировой рекорд по длительности пресс-конференции. Это не шутка. В общем, show must go on.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...