10 жовтня 2019, 19:00

Президент ''не говорит''

Тянуть дальше с проведением пресс-конференции президента, думаю, не было уже никакой возможности.

В обществе накопилось много вопросов (внешне- и внутриполитических), ответы на которые ни 12-минутный брифинг, ни видеообращение, ни тем более противоречивые заявления самых разных представителей команды Владимира Зеленского не могли разъяснить/прояснить. А реакция отдельных представителей власти в стиле "Майдан проплачен" – вообще не туда.

Поэтому сам факт пресс-марафона президента – это необходимость. С точки зрения результата, думаю, большинство согласится с тем, что акцент был сделан опять на форме, а не на содержании.

В большинстве случаев вопросы журналистов и ответы президента пребывали в разных плоскостях. Как минимум, они не сходились по параметрам конкретное (вопросы) – общее (ответы). И, собственно, интересны, в итоге, были отдельные вопросы, а не ответы. При этом выбранная форма пресс-конференции (постоянная ротация журналистов) – это своеобразная технология. Зеленский постоянно повторял одни и те же ответы, которые с каждым похожим вопросом становились обьемнее. На классической пресс-конференции это было бы невозможно – прозвучавшие вопросы уже бы не задавались повторно. Здесь же постоянное повторение вопросов в каждой группе журналистов позволило президенту по несколько раз озвучивать одни и те же месседжи. Где-то чувствовалась зацикленность в оценке процессов, например, на фигуре своего предшественника Петра Порошенко.

И даже, несмотря на это, президент "не говорит". Я не имею в виду речь (по аналогии с фильмом "Король говорит") и месседжи по отдельным вопросам, а содержательные позиции. Их не было. Акцент делался на разговорный жанр, а не на смысл. Хотя, порой, и сама лексика вызывала вопросы – например, "ДНР"/"ЛНР" вместо ОРДО и ОРЛО.

Зато президенту вручили грамоту за мировой рекорд по длительности пресс-конференции. Это не шутка. В общем, show must go on.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Що може бути далі після ''ні миру, ні війни''

Власне, навіть, з публічних заяв/розмов можна виокремити дві складові: 1. Зупинка війни та інструменти, які можуть бути задіяні для цього...

Світова еклектика

Все ж, навіть публічне інформаційне поле останніх місяців дає підстави вважати, що є налаштованість у тих, хто має важелі впливу, докласти зусиль для припинення війни...

Про гарантії безпеки

Все ж, показовим є те, з якою обережністю західні лідери обговорюють можливу миротворчу місію в Україні, всіляко підкреслюючи варіант на після гарячої фази війни...

Про стратегічну не/визначеність та рух до неї

Все ж, є відчуття та певні передумови вважати, що адміністрація Дональда Трампа енергійно почне діяти у напрямку зупинки війни. Це також помітно і по рішеннях діючої адміністрації Джозефа Байдена, яка зараз задіює усі можливі ресурси, що важливо...

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...