21 лютого 2020, 18:54

Назад в позапрошлое

Тут президент РФ Владимир Путин опять заговорил на свою любимую (с точки зрения психологической зависимости) тему – об Украине. И все как всегда – "один народ" и Украина как часть России.

Вся эта архаика Путина про то, что Украина как "Окраина", которая всегда была на рубежах Российской империи, – это вот про что?

На чем президент РФ собирается строить империю? На пропаганде и танках? На шантаже ядерным оружием, в том числе своих граждан (помните это высказывание про рай, про то, что если что, то они умрут как мученики)?

Так это не работает в 21 веке. Да, танками и пропагандой можно взломать ситуацию и все разрушить, но ничего не создать.

"Русский медведь" так и не понял, что он сам вырывает из себя клок за клоком, а потом причитает и гоняется в безумии за своими соседями, "бандеровцами" по всему миру вообще.

А что касается "одного народа", которого, оказывается кто-то разъединил, так в этой позиции читается боязнь российской власти ответить на вопрос: а что же такое РФ (в том числе с точки зрения собственной идентичности) в 21 веке?

Ну и отдельно возникает вопрос, если украинцы и русские – "один народ", то как же тогда россияне? То есть буряты, башкортостанцы, дагестанцы, хакасцы и т.д. как часть народа России – это тоже "один народ" вместе с украинцами.

Кремль, думаю, панически боится вопроса об идентичности РФ. А значит – надо уничтожить Украинскую государственность и идентичность, чтобы был "один народ", и все это под "псевдорусскую весну".

В этом смысле получается, что российская власть, которая так любит говорить о "гражданской войне" в Украине, где-то выказывает саму себя – это Россия (если Путин воспринимает украинцев и русских как "один народ") ведёт гражданскую войну против Украины.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...