28 грудня 2021, 16:56

О кадровой политике

В этом году было несколько громких кадровых скандалов, с последующими увольнениями.

Считаю, что только критики мало. Имею в виду зафиналивание всех этих историй исключительно на уровне отдельных персоналий. Выводы должны быть сделаны относительно кадровой системы в целом.

Ради справедливости, надо сказать, что кадровая политика всегда была одним из слабых мест всех властей. Это такая общая проблема всех постсоветских государств.

Нередко кадровая политика сводилась исключительно к способу урегулирования конфликтов между разными группами. Доступ и контроль за ресурсами – это само собой. Вспомните хотя бы недавнюю историю с не/отставкой министра культуры и информации Александра Ткаченко (ну чистый публичный шантаж).

По большому счёту, кадровая политика как таковая в Украине отсутствует вообще. Процесс деградации кадрового состава всего управленческого класса продолжается.

Системных кадров, привязанных хоть в какому-то опыту и системе координат (и не все из них коррупционеры) практически нет, а новые, как видим, – существуют вообще вне кадровой системы.

Появление на политическом небосклоне новых фигур, как во власти, так и в оппозиции, с точки зрения профессиональной биографии, зачастую случайно. То есть, кадровая политика не содержит ни образовательного обоснования, ни обоснования с точки зрения профессионального и социального опытов.

Как решить проблему?

Ну, прежде всего, кадры должны подбираться под конкретные управленческие задачи, которые есть на том или ином направлении. Тогда и критерии будут понятны, а групповые интересы, возможно, станут вторичными, по сравнению с интересами государства.

Второе – способ избрания. Назначения без конкурса зачастую происходят в рамках удовлетворение интересов разных групп. Назначения через конкурсы иногда превращаются в формальность, когда победитель заранее известен.

Ну а если говорить о моральных критериях, то хочу зацитировать Хосе Ортега-и-Гассета: "Обычно, говоря об "избранном меньшинстве", передергивают смысл этого выражения, притворно забывая, что избранные не те, кто кичливо ставит себя выше, но те, кто требует от себя больше, даже если требование к себе непосильно".

Но до такого восприятия элит нам ещё далеко. До мотивации, исходя из общественного блага, – тем более.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...

Навіщо Кремль проштовхує прецедент легалізації окупації

От здавалося б, навіщо США вносять до обговорення тему Криму, якщо від України не вимагається юридичного визнання його російським, а таке визнання від себе, ніби, допускають США? (Ніби, бо варто відзначити, що багато чого про пропозиції США ми читаємо в ЗМІ...

Про розвилку для світової системи

Днями міністр оборони Великої Британії Джон Гілі сказав, що 2025 рік стане критичним, закликавши союзників посилити військову підтримку України...

Самовизначення триває: deal, гібридність, пробудження та ієрогліф

Ну що ж, активна дипломатія останніх місяців (маю на увазі очікування від ініціативи адміністрації Трампа) у супроводі не менш активних військових дій на російсько-українському фронті показала: знайти Атланта, який утримує на своїх плечах ситуацію, неможливо...

Чого не розуміють у США (або роблять вигляд, що не)

Коли у США вчергове говорять про вибори (інтервʼю Віткоффа) як спосіб затягнути час, щоб навʼязати російський варіант капітуляції України, чи натякають на необхідність легалізації російської окупації частини наших територій – це про нерозуміння реалій...

Автократії vs автократії. Демократії vs демократії

Черговий штрих до new reality: сенатор-республіканець Майк Лі з Юти вніс проект щодо повного виходу США з ООН. Прогнозовано. Світова система йде до свого зламу, раз є збій на рівні її дієвості...