28 грудня 2021, 16:56

О кадровой политике

В этом году было несколько громких кадровых скандалов, с последующими увольнениями.

Считаю, что только критики мало. Имею в виду зафиналивание всех этих историй исключительно на уровне отдельных персоналий. Выводы должны быть сделаны относительно кадровой системы в целом.

Ради справедливости, надо сказать, что кадровая политика всегда была одним из слабых мест всех властей. Это такая общая проблема всех постсоветских государств.

Нередко кадровая политика сводилась исключительно к способу урегулирования конфликтов между разными группами. Доступ и контроль за ресурсами – это само собой. Вспомните хотя бы недавнюю историю с не/отставкой министра культуры и информации Александра Ткаченко (ну чистый публичный шантаж).

По большому счёту, кадровая политика как таковая в Украине отсутствует вообще. Процесс деградации кадрового состава всего управленческого класса продолжается.

Системных кадров, привязанных хоть в какому-то опыту и системе координат (и не все из них коррупционеры) практически нет, а новые, как видим, – существуют вообще вне кадровой системы.

Появление на политическом небосклоне новых фигур, как во власти, так и в оппозиции, с точки зрения профессиональной биографии, зачастую случайно. То есть, кадровая политика не содержит ни образовательного обоснования, ни обоснования с точки зрения профессионального и социального опытов.

Как решить проблему?

Ну, прежде всего, кадры должны подбираться под конкретные управленческие задачи, которые есть на том или ином направлении. Тогда и критерии будут понятны, а групповые интересы, возможно, станут вторичными, по сравнению с интересами государства.

Второе – способ избрания. Назначения без конкурса зачастую происходят в рамках удовлетворение интересов разных групп. Назначения через конкурсы иногда превращаются в формальность, когда победитель заранее известен.

Ну а если говорить о моральных критериях, то хочу зацитировать Хосе Ортега-и-Гассета: "Обычно, говоря об "избранном меньшинстве", передергивают смысл этого выражения, притворно забывая, что избранные не те, кто кичливо ставит себя выше, но те, кто требует от себя больше, даже если требование к себе непосильно".

Но до такого восприятия элит нам ещё далеко. До мотивации, исходя из общественного блага, – тем более.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

"Тягомотина"

Парадокс. Усі у світі розуміють абсолютну безпричинність війни РФ проти України (у сенсі відсутності будь-яких реальних причин – немає ні етнічного, ні релігійного факторів, які часто означають непримиренність), а вихід з війни, як і раніше, наштовхується на ультиматуми Росії і "тягомотину", як сказав днями один із небагаточисленних союзників РФ...

Щодо виходу із війни і розуміння миру

Здавалося б, усі розуміють, що єдино можливий варіант зупинки російсько-української війни (коли є полярні позиції сторін і глобальний контекст/вимір війни) – це перемирʼя...

План "Бармаглот"

Невідомо, чи є в реалі ніби-то американський план із 28 пунктів, сформований у консультаціях із РФ, про який останніми днями так активно пишуть ЗМІ...

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...