26 березня 2022, 22:52

Мания войной

В своей речи в Варшаве Джозеф Байден сказал, что США предлагали Владимиру Путину варианты для стабилизации ситуации, но Кремль все их отверг. А тема расширения НАТО была использована как надуманный повод.

Ну, что ж. Теперь всем стало понятно, что маньяк в России давно готовился к войне. Видимо, ещё с нулевых, а, может, и ещё раньше. Есть такая история: когда-то давно, в одной из стран Балтии была встреча, на которой все вроде как согласилась с тем, что развал СССР неизбежен, и только один из присутствующих не согласился и вышел. Это был тот, кто считает развал Союза геополитической катастрофой. То есть, это "собирательство земель" и копирование агрессора из 20 столетия уходит корнями ещё в допрезидентское время, если такая история действительно была.

Теперь понятно, почему финансовые ресурсы уходили на милитаризацию. Тот случай, когда "бабло не побеждает зло", а "бабло услаждает зло". Вместо модернизации и развития страны, всё на войну в будущем, которое пришло, чтобы отбросить Россию обратно в прошлое.

Отдельная тема – что и здесь воровали. Судя по потерям "второй армии мира". И, видимо, воровали так нехило. Прямо как при Викторе Януковиче – не купюрами, а бюджетами. В общем, любителям СССР "скоммуниздить" – это всегда за святое.

А Украина сейчас – действительно на первом крае в борьбе с мракобесием. И, как оказалось, "вторую армию мира" можно не бояться и побеждать.

Ну а РФ, во всяком случае в период с 2014 года и по сейчас, войдёт в историю как одно из самых безобразных и позорных государств в истории. У Умбэрто Эко есть два эссе – "История красоты" и "История уродства". Первое – можно перенести на Украину, второе – на Россию. Эта война показала россиян не просто орками, а эталонными орками, которые только и могут, что убивать и мародерствовать. И это не только характеристика армии. Это деклассирование нации в целом. Демонстрация отрицательной селекции, так сказать. Инволюция по Дарвину.

Сначала они кровью земли напились (нефть и газ). Сейчас кровь людей пьют.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...