26 березня 2022, 22:52

Мания войной

В своей речи в Варшаве Джозеф Байден сказал, что США предлагали Владимиру Путину варианты для стабилизации ситуации, но Кремль все их отверг. А тема расширения НАТО была использована как надуманный повод.

Ну, что ж. Теперь всем стало понятно, что маньяк в России давно готовился к войне. Видимо, ещё с нулевых, а, может, и ещё раньше. Есть такая история: когда-то давно, в одной из стран Балтии была встреча, на которой все вроде как согласилась с тем, что развал СССР неизбежен, и только один из присутствующих не согласился и вышел. Это был тот, кто считает развал Союза геополитической катастрофой. То есть, это "собирательство земель" и копирование агрессора из 20 столетия уходит корнями ещё в допрезидентское время, если такая история действительно была.

Теперь понятно, почему финансовые ресурсы уходили на милитаризацию. Тот случай, когда "бабло не побеждает зло", а "бабло услаждает зло". Вместо модернизации и развития страны, всё на войну в будущем, которое пришло, чтобы отбросить Россию обратно в прошлое.

Отдельная тема – что и здесь воровали. Судя по потерям "второй армии мира". И, видимо, воровали так нехило. Прямо как при Викторе Януковиче – не купюрами, а бюджетами. В общем, любителям СССР "скоммуниздить" – это всегда за святое.

А Украина сейчас – действительно на первом крае в борьбе с мракобесием. И, как оказалось, "вторую армию мира" можно не бояться и побеждать.

Ну а РФ, во всяком случае в период с 2014 года и по сейчас, войдёт в историю как одно из самых безобразных и позорных государств в истории. У Умбэрто Эко есть два эссе – "История красоты" и "История уродства". Первое – можно перенести на Украину, второе – на Россию. Эта война показала россиян не просто орками, а эталонными орками, которые только и могут, что убивать и мародерствовать. И это не только характеристика армии. Это деклассирование нации в целом. Демонстрация отрицательной селекции, так сказать. Инволюция по Дарвину.

Сначала они кровью земли напились (нефть и газ). Сейчас кровь людей пьют.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...