26 березня 2022, 22:52

Мания войной

В своей речи в Варшаве Джозеф Байден сказал, что США предлагали Владимиру Путину варианты для стабилизации ситуации, но Кремль все их отверг. А тема расширения НАТО была использована как надуманный повод.

Ну, что ж. Теперь всем стало понятно, что маньяк в России давно готовился к войне. Видимо, ещё с нулевых, а, может, и ещё раньше. Есть такая история: когда-то давно, в одной из стран Балтии была встреча, на которой все вроде как согласилась с тем, что развал СССР неизбежен, и только один из присутствующих не согласился и вышел. Это был тот, кто считает развал Союза геополитической катастрофой. То есть, это "собирательство земель" и копирование агрессора из 20 столетия уходит корнями ещё в допрезидентское время, если такая история действительно была.

Теперь понятно, почему финансовые ресурсы уходили на милитаризацию. Тот случай, когда "бабло не побеждает зло", а "бабло услаждает зло". Вместо модернизации и развития страны, всё на войну в будущем, которое пришло, чтобы отбросить Россию обратно в прошлое.

Отдельная тема – что и здесь воровали. Судя по потерям "второй армии мира". И, видимо, воровали так нехило. Прямо как при Викторе Януковиче – не купюрами, а бюджетами. В общем, любителям СССР "скоммуниздить" – это всегда за святое.

А Украина сейчас – действительно на первом крае в борьбе с мракобесием. И, как оказалось, "вторую армию мира" можно не бояться и побеждать.

Ну а РФ, во всяком случае в период с 2014 года и по сейчас, войдёт в историю как одно из самых безобразных и позорных государств в истории. У Умбэрто Эко есть два эссе – "История красоты" и "История уродства". Первое – можно перенести на Украину, второе – на Россию. Эта война показала россиян не просто орками, а эталонными орками, которые только и могут, что убивать и мародерствовать. И это не только характеристика армии. Это деклассирование нации в целом. Демонстрация отрицательной селекции, так сказать. Инволюция по Дарвину.

Сначала они кровью земли напились (нефть и газ). Сейчас кровь людей пьют.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Що може бути далі після ''ні миру, ні війни''

Власне, навіть, з публічних заяв/розмов можна виокремити дві складові: 1. Зупинка війни та інструменти, які можуть бути задіяні для цього...

Світова еклектика

Все ж, навіть публічне інформаційне поле останніх місяців дає підстави вважати, що є налаштованість у тих, хто має важелі впливу, докласти зусиль для припинення війни...

Про гарантії безпеки

Все ж, показовим є те, з якою обережністю західні лідери обговорюють можливу миротворчу місію в Україні, всіляко підкреслюючи варіант на після гарячої фази війни...

Про стратегічну не/визначеність та рух до неї

Все ж, є відчуття та певні передумови вважати, що адміністрація Дональда Трампа енергійно почне діяти у напрямку зупинки війни. Це також помітно і по рішеннях діючої адміністрації Джозефа Байдена, яка зараз задіює усі можливі ресурси, що важливо...

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...