26 березня 2022, 22:52

Мания войной

В своей речи в Варшаве Джозеф Байден сказал, что США предлагали Владимиру Путину варианты для стабилизации ситуации, но Кремль все их отверг. А тема расширения НАТО была использована как надуманный повод.

Ну, что ж. Теперь всем стало понятно, что маньяк в России давно готовился к войне. Видимо, ещё с нулевых, а, может, и ещё раньше. Есть такая история: когда-то давно, в одной из стран Балтии была встреча, на которой все вроде как согласилась с тем, что развал СССР неизбежен, и только один из присутствующих не согласился и вышел. Это был тот, кто считает развал Союза геополитической катастрофой. То есть, это "собирательство земель" и копирование агрессора из 20 столетия уходит корнями ещё в допрезидентское время, если такая история действительно была.

Теперь понятно, почему финансовые ресурсы уходили на милитаризацию. Тот случай, когда "бабло не побеждает зло", а "бабло услаждает зло". Вместо модернизации и развития страны, всё на войну в будущем, которое пришло, чтобы отбросить Россию обратно в прошлое.

Отдельная тема – что и здесь воровали. Судя по потерям "второй армии мира". И, видимо, воровали так нехило. Прямо как при Викторе Януковиче – не купюрами, а бюджетами. В общем, любителям СССР "скоммуниздить" – это всегда за святое.

А Украина сейчас – действительно на первом крае в борьбе с мракобесием. И, как оказалось, "вторую армию мира" можно не бояться и побеждать.

Ну а РФ, во всяком случае в период с 2014 года и по сейчас, войдёт в историю как одно из самых безобразных и позорных государств в истории. У Умбэрто Эко есть два эссе – "История красоты" и "История уродства". Первое – можно перенести на Украину, второе – на Россию. Эта война показала россиян не просто орками, а эталонными орками, которые только и могут, что убивать и мародерствовать. И это не только характеристика армии. Это деклассирование нации в целом. Демонстрация отрицательной селекции, так сказать. Инволюция по Дарвину.

Сначала они кровью земли напились (нефть и газ). Сейчас кровь людей пьют.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...

Трохи realpolitik

За минулий рік відомий розрахунок Кремля щодо Європи "пересидіти Захід" набув явно-очевидно не тільки характеру ставок на внутрішньополітичні та внутрішньоекономічні процеси в окремих країнах західних альянсів...

Про переговори в Абу-Дабі

Судячи з усього, це лише старт реального переговорного процесу (якщо ми говоримо про участь РФ). Звісно, це не означає, що ми уже на шляху визначення часових рамок припинення військових дій, або що Росія сприйняла підхід, який передбачає компромісність, і не факт, що сприйме...

Дух Давосу

"Дух діалогу" – так була сформульована основна тема цьогорічного форуму у Давосі, присвяченого тому, "як зробити світ кращим". А ще, не так давно, зʼявилось формулювання "Дух Анкориджу", яке запустив Кремль після зустрічі лідерів США та РФ Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці, як спробу усунути Європу/Україну від переговорного процесу...

Про дипломатичний фронт

Останні місяці – особливо активні у прояві всіх трьох складових війни та пошуку миру: фронт (інтенсивні бої), тил (атаки РФ по цивільній інфраструктурі), дипломатія (мирні переговори)...

Нові виклики для Європи

Події у Венесуелі (у контексті рамки автократії vs демократії) трактуються переважно у двох прямо протилежних підходах. Перший – це знак для всіх автократій, що їхня доля в будь-який момент може бути вирішена у спосіб, коли сильна демократична держава в обхід тривалих погоджень усіх з усіма може виявити рішучість...