30 березня 2022, 17:11

По поводу переговоров в Стамбуле

Не вижу никакой "зрады" со стороны Украины, вопреки настороженной реакции на отдельные предложения, которые высказали часть политиков и экспертов. Но прямо здесь и сейчас – немного о другом аспекте.

Сомневаюсь, что украинские предложения примет Россия. Это, во-первых. Как и любые другие – на данном этапе. Там ещё сохраняется настрой на войну (ещё месяц, видимо), и в этом смысле, вопрос НАТО как был надуманным в качестве причины войны, так и для окончания войны (имею в виду тему нейтралитета) также не будет главным для РФ. По другим предложениям – то же самое. Но со стороны РФ есть проба на реакцию Запада в части ослабления санкционного давления. Макрон зачем-то опять час говорил с Путиным.

И отсюда, и это во-вторых, важна позиция Запада в части санкций. Думаю, Россия согласилась на эти переговоры только потому, что не хочет новых санкций. Санкции Запада на сегодня беспрецедентные, но, все же, недостаточные. Возможно, "скрепоносным" сказали о газовом эмбарго, и они зашевелились.

Хотя, надеюсь, на Западе понимают ситуацию – либо Европа, либо орки. Никаких санкционных уступок. Только через Гаагу, трибунал (за один только Мариуполь), лишение ядерного оружия, проведение выборов с международным наблюдателями.

Хотели в России вернуться в перестроечный совок? Пусть возвращаются. Пусть наслаждаются тем, как их идол опрокинул за один день страну в мрак. И не только экономически. Теперь ни спорта, ни концертов. А ещё лишат членства в ФИФА и УЭФА. Страшный сон для обывателя. Будут смотреть Чемпионат Крыма.

Хотели метафизической борьбы (так Кирилл назвал войну). Получат еще и экзистенциальное поражение (для РПЦ в том числе). Карма испорчена на сотни лет.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...

Трохи realpolitik

За минулий рік відомий розрахунок Кремля щодо Європи "пересидіти Захід" набув явно-очевидно не тільки характеру ставок на внутрішньополітичні та внутрішньоекономічні процеси в окремих країнах західних альянсів...

Про переговори в Абу-Дабі

Судячи з усього, це лише старт реального переговорного процесу (якщо ми говоримо про участь РФ). Звісно, це не означає, що ми уже на шляху визначення часових рамок припинення військових дій, або що Росія сприйняла підхід, який передбачає компромісність, і не факт, що сприйме...

Дух Давосу

"Дух діалогу" – так була сформульована основна тема цьогорічного форуму у Давосі, присвяченого тому, "як зробити світ кращим". А ще, не так давно, зʼявилось формулювання "Дух Анкориджу", яке запустив Кремль після зустрічі лідерів США та РФ Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці, як спробу усунути Європу/Україну від переговорного процесу...

Про дипломатичний фронт

Останні місяці – особливо активні у прояві всіх трьох складових війни та пошуку миру: фронт (інтенсивні бої), тил (атаки РФ по цивільній інфраструктурі), дипломатія (мирні переговори)...

Нові виклики для Європи

Події у Венесуелі (у контексті рамки автократії vs демократії) трактуються переважно у двох прямо протилежних підходах. Перший – це знак для всіх автократій, що їхня доля в будь-який момент може бути вирішена у спосіб, коли сильна демократична держава в обхід тривалих погоджень усіх з усіма може виявити рішучість...