28 червня 2022, 00:28

Война прошлого против будущего

Возобновились ракетные обстрелы по всей Украине в динамике, как в начале войны.

Ещё за последние дни все больше заявлений о том, что Путин активнее втягивает Лукашенко в новый этап войны против Украины.

То есть, эти два неадеквата не только не поняли-не осознали, что натворили, но и продолжают создавать для всего мира катастрофические сценарии.

Кто-то (если говорить о мировых лидерах) абсолютно четко понимает неприемлемость никаких компромиссов с Россией (поскольку на следующем шаге это приведёт к войне на новом уровне), а кто-то – по-прежнему периодически допускает такую возможность. Хотя, мне кажется, даже условный Орбан видит разлом (и он нарастает) между Россией и остальным миром.

Мир, западная цивилизация, хочет жить жизнью настоящей и будущей. Развивать технологии, совершенствоваться, делать открытия.

А Россия хочет быть великой для самой себя. Такой особый "русский мир", подразумевающий уничтожение всех остальных миров.

Это даже не восточный путь (всякие Евразесы типа). Это ордынский, дурно пахнущий смертью путь. Когда смерть просто нравится. Нравится быть причастными к смерти. Одно выражение облика Путина на Совбезе перед войной чего стоит.

Они там далеки от всего. Катастрофическая неспособность развиваться. В то время, как рядом огромная цивилизация, которая уходит вперёд. Значит – нужен хаос и война, чтобы всех тащить в прошлое, в болото.

Украина – повод, но с такой особенной ненавистью. Видимо, в России не могут принять и допустить, что украинцы могут развиваться и жить стратегией созидания, а не разрушения. То есть, не просто быть, а быть лучше.

А значит – диапазон поведения небольшой, и компромиссов с Кремлем он не предусматривает. Либо человечество покончит с войной, либо война с человечеством.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...