16 липня 2022, 10:32

Россия попала в свою же ловушку

Когда в России начинали эту войну, очевидно, исходили из перспективы "Есть Россия нет Украины".

Но никак не от обратного – "Есть Украина нет России". А все может быть.

РФ ведёт войну на уничтожение, не оставляя выбора ни другим, ни себе. В итоге, делая несовместимым своё существование со всем цивилизованным миром. Во всяком случае в том формате, в котором живет вся страна. В уничижительном формате. Государства-террориста, где война это единственная идеология.

Есть футбольный матч. Он длится 90 минут.

А есть действительно метафизическая битва между Украиной и Россией (как протоимперией, мыслящей себя практиками из позапрошлых веков). Она длится уже больше 800 лет.

Считаю, что этот футбольный матч подходит к концу. Все замены сделаны, условно говоря. Август и сентябрь как подготовка к "зимней фазе" войны, прогнозировано, будут горячими. Нас ждёт либо серия пенальти, либо гол в добавленное время.

Но метафизически Украина уже выиграла. Украина видит себя как государство. И украинцы видят себя как народ и граждане. Мы смотрим в будущее.

А Россия живет прошлым, и что самое парадоксальное – взяла все самое худшее, в итоге, от разных эпох, обнулив тем самым те выигрышные позиции, которые достались в наследство (постоянное членство в СБ ООН, например, которое выглядит теперь как абсурд).

При этом настоящие русские, которые безусловно есть, проиграли в обоих случаях. Они прекрасно понимают, что для них как граждан РФ не лучшие времена. Карма изрезана/испорчена на 100 лет наперед. Внутри России победила шариковщина. А от потомков шариковых толку не будет. Его априори не может быть. По факту.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Дух Давосу

"Дух діалогу" – так була сформульована основна тема цьогорічного форуму у Давосі, присвяченого тому, "як зробити світ кращим". А ще, не так давно, зʼявилось формулювання "Дух Анкориджу", яке запустив Кремль після зустрічі лідерів США та РФ Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці, як спробу усунути Європу/Україну від переговорного процесу...

Про дипломатичний фронт

Останні місяці – особливо активні у прояві всіх трьох складових війни та пошуку миру: фронт (інтенсивні бої), тил (атаки РФ по цивільній інфраструктурі), дипломатія (мирні переговори)...

Нові виклики для Європи

Події у Венесуелі (у контексті рамки автократії vs демократії) трактуються переважно у двох прямо протилежних підходах. Перший – це знак для всіх автократій, що їхня доля в будь-який момент може бути вирішена у спосіб, коли сильна демократична держава в обхід тривалих погоджень усіх з усіма може виявити рішучість...

Росія сприймає і переговори як СВО

Ісаак Ньютон якось сказав: "Досвід – це не те, що відбувається з вами; це те, що ви робите з тим, що відбувається з вами". Здавалося б, кожен новий захід на переговорне коло наочно демонструє/виявляє, що працює, а що ні; як і те, хто як використовує переговори та час...

"Тягомотина"

Парадокс. Усі у світі розуміють абсолютну безпричинність війни РФ проти України (у сенсі відсутності будь-яких реальних причин – немає ні етнічного, ні релігійного факторів, які часто означають непримиренність), а вихід з війни, як і раніше, наштовхується на ультиматуми Росії і "тягомотину", як сказав днями один із небагаточисленних союзників РФ...

Щодо виходу із війни і розуміння миру

Здавалося б, усі розуміють, що єдино можливий варіант зупинки російсько-української війни (коли є полярні позиції сторін і глобальний контекст/вимір війни) – це перемирʼя...