1 серпня 2022, 03:25

''Рисовать чёрта легко, рисовать тигра трудно''

Одна из китайских стратагем, 26-я, звучит так: "Указывая на тутовое дерево, ругать акацию".

Немного витиевато, но смысл понятен. Это когда кто-то хочет воздействовать на одного через воздействие на другого. Создавая мнимые/рукотворные сферы напряжения, чтобы потом склонить к своим условиям. Частая практика, в межличностных отношениях в том числе.

Другое проявление выглядит так "Поднять шум на Востоке – напасть на Западе" (6-я стратагема). Но это чересчур прямолинейно как для 21 века, когда спутниковые и другие данные позволяют разгадать намерения на стадии замысла. История с Тайванем – ведь не секрет.

Поэтому чаще действует первый вариант, предусматривающий гибридность (информационную, психологическую, манипулятивную составляющие), запутывание относительно субъекта действий, его мотивации и намерений (хотя Балканы – это тоже такой очевидный вариант). Но для ее успешности важны две составляющие: 1). чувство меры и ясное осознание собственных мотивов и целей; 2). отличное знание реального положения дел и психологии объекта.

Когда этого нет – все идёт коту под хвост.

И в случае с Россией все ведь может оказаться прямо пропорционально на уровне ожидаемого фитбека. Хотят как можно большего пространства напряжённости, чтобы рассредоточить реакцию Запада, или чтобы потом торговаться уступками (в одном в обмен на другое) – а могут получить симметричный ответ. И ассиметричный тоже. На постсоветском пространстве, например. Там, где считают свои позиции влиятельными. А потом и в самой РФ.

Дальше будут искать "тутовое дерево и акацию" у себя.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...

Трохи realpolitik

За минулий рік відомий розрахунок Кремля щодо Європи "пересидіти Захід" набув явно-очевидно не тільки характеру ставок на внутрішньополітичні та внутрішньоекономічні процеси в окремих країнах західних альянсів...

Про переговори в Абу-Дабі

Судячи з усього, це лише старт реального переговорного процесу (якщо ми говоримо про участь РФ). Звісно, це не означає, що ми уже на шляху визначення часових рамок припинення військових дій, або що Росія сприйняла підхід, який передбачає компромісність, і не факт, що сприйме...

Дух Давосу

"Дух діалогу" – так була сформульована основна тема цьогорічного форуму у Давосі, присвяченого тому, "як зробити світ кращим". А ще, не так давно, зʼявилось формулювання "Дух Анкориджу", яке запустив Кремль після зустрічі лідерів США та РФ Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці, як спробу усунути Європу/Україну від переговорного процесу...

Про дипломатичний фронт

Останні місяці – особливо активні у прояві всіх трьох складових війни та пошуку миру: фронт (інтенсивні бої), тил (атаки РФ по цивільній інфраструктурі), дипломатія (мирні переговори)...

Нові виклики для Європи

Події у Венесуелі (у контексті рамки автократії vs демократії) трактуються переважно у двох прямо протилежних підходах. Перший – це знак для всіх автократій, що їхня доля в будь-який момент може бути вирішена у спосіб, коли сильна демократична держава в обхід тривалих погоджень усіх з усіма може виявити рішучість...