20 вересня 2022, 20:35

По поводу псевдореферендумов РФ

Думаю, тут есть три составляющие мотивации России.

1. Пропагандистская. Когда процесс (информационный, прежде всего) важнее результата. Мол, смотрите, мы не оккупанты, а освободители – раз нас "просят" провести референдум. То есть, расчёт исключительно на внутрироссийскую территорию.

2. Военная. Временное военное преимущество и оккупацию надо попробовать перевести в какой-то политический результат. Могут попробовать, но это тупиковая ветвь. Она повторяет поведение 2014-2015 годов, когда какая-то часть граждан могла верить в пропаганду. После полномасштабного вторжения России и разрушений в том числе русскоязычных городов – это неработающая практика.

3. Политтехнологическая. Провести "референдумы", чтобы потом торговаться или предлагать в качестве компромисса на возможных будущих переговорах именно эти территории, захваченные после 2022 года. В то время, как в Украине все больше растут настроения и уверенность в необходимости возврата к границам 1991 года. Так в итоге и будет. Мы вернём все наши территории.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...