21 лютого 2023, 13:03

В контексті року війни, звернення Путіна та візиту Байдена

Всі заяви Владіміра Путіна – абсолютно прогнозовані. 155 разів пережовані пропагандистські тези щодо виправдання війни.

Звинувачення Заходу (ніби-то Росія обороняється від західної зброї на території України, а не нападає) – це намагання розширити власний масштаб, мовляв, весь Захід хоче нас подолати.

Але у всій цій прогнозованій маячні я все ж відмітила для себе одну річ – Путін хвалиться тим, що Росію не можна перемогти у війні. Тобто, саме це вважає досягненням. Не те, що Росія могла б мати сильну економіку, науку чи якийсь інші позитивні зразки. А те, що може кидати власних громадян у війну невідомо за що, і взагалі – саму війну як курс вважати ситуацією норм.

Це звернення, думаю, повинно переконати Захід у тому, що Росія готується і може вести війну в довгу – вона не рахує своїх громадян. Саме тому при виборі двох варантів – надання всього об'єму військової допомоги Україні у найближчій перспективі і швидкий контрнаступ або ж дозована допомога і розтягнута війна – перший є менш ризиковий. Для самого Заходу.

Росія починає звикати до війни як до курсу та способу "політики". Негативний ефект від мобілізації починає затиратися всередині РФ, і Путін не полишає розрахунків на те, що в якійсь перспективі єдність Заходу почне слабшати. Майбутня промова Джозеф Байдена у Варшаві не просто повинна відобразити єдність Заходу у допомозі Україні, а готовність обрання рішення варіанту перемоги України.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...