22 березня 2023, 14:28

Осмислюючи війну

Так називається есе Умберто Еко, де він осмислює Першу та Друга світові війни та що треба зробити, щоб упередити їх повторення у майбутньому.

От у нього є цікава думка про те, що світ повинен прийти до табуювання війни як такої.

Звісно, не через юридичний акт – як бачимо, міжнародне право не упередило війни уже у 21 столітті і не справляється з наслідками агресії.

Як і не через проголошення якогось морального чи інтелектуального декрету, догми. Табу будь на що не можна взяти і призначити, воно самовизначається через процеси, коли колективне підсвідоме з часом переходить у свідоме. Але темпи цього формування звичайно в силах пришвидшити.

А для цього треба, щоб усі розуміли ризики війни. По ідеї, після двох "гарячих війн" у 20 столітті, а потім іще й "холодної", світ повинен був випрацювати, якщо так можна сказати, колективну етику проти війни – як варіанту розвитку подій, який або усім несе негативи (обессмислюється будь-яка ініціатива), або містить занадто багато невідомих (непрогнозованість як головна риса).

Будь-яка війна, якщо вона масштабна, приводить до зміни балансів. Бо сучасна війна ніколи не обмежується двома противниками. У цьому одна з причин, чому війну Росії поти України неможливо швидко завершити. Як бачимо, навіть сильні кроки (військові, політико-дипломатичні чи юридичні) не можуть одномоментно зупинити війну. З одного боку, глобалізація та взаємозалежність країн, ресурсів та послуг (ми бачимо, як непросто Європа відходить від енергозалежності від РФ). А з іншого боку, якщо виникає збій на загальному рівні (наприклад, хвилі спровокованих штучно міграційних криз), то не реагувати не можна – від цього збій стає обкатаною практикою. Те, що, скажімо, неможливо реформувати РБ ООН – адже це не лише проблема лідерства/лідерств на рівні волі, а й проблема бачення.

Тому недарма аналітики різних країн говорять сьогодні про десятиліття турбулентності навіть після завершення війни. Адже весь поствоєнний період 20 століття і майже два десятиліття 21-го політика залишалась продовженням розкладу, який склався за результатами Другої світової війни.

Тепер ці розклади проходять докорінні зміни, і це лише початок.

Про "червоні лінії"

Взагалі, вираз "червоні лінії" трохи про епоху, що відходить. Про систему, що склалася після Другої Світової війни, де інструмент "червоних ліній" виконував, передусім, функцію запобігання...

Про заборону релігійних організацій, афілійованих з РПЦ

Рішення щодо заборони в Україні релігійних організацій (265 голосів за у другому читанні), що мають відношення до РПЦ, є закономірним. Підхід "ми проти агресії, але не називаємо агресора" (а були ж іще хресні ходи за мир, щоб показати, що ніби-то в Україні йде внутрішня війна), згадуємо Кирила (бо такі канони) і тд в умовах повномасштабного вторгнення є непрацюючим...

Курський бумеранг для Росії

Декілька висновків з прецеденту у Курській області. 1. Дії Сил оборони України у Курській області змінюють ситуацію військового статусу-кво (це зрозуміло, навіть, для невійськових) не стільки у кількісному, скільки у якісному вимірі...

Про таймінг

Є така робота Роберта Уітмена під назвою "Ущільнення". Її премʼєра відбулася у нью-йоркському кінотеатрі "Синематика кінематографіста" ще у 1965 році...

Ready-made

Художник і скульптор Марсель Дюшан якось сказав, що одна з його ідей полягала у тому, "щоб вкласти мізки туди, де завжди були лише очі". Щось подібне, в плані трансформацій (які десь уже почались, а десь лише визрівають), переживає зараз на рівні процесів міжнародна система взаємовідносин...

Про різноманітні мирні ініціативи

Бачимо, зʼявляється багато "мирних планів"/їх анонсів (маю на увазі західних політиків та представників їх команд). Хоча правильніше їх назвати ініціативами в рамках можливих майбутніх конкретних підходів...