14 квітня 2023, 14:28

Довга дорога до миру

За всю свою історію людство багато разів зіштовхувалося з різними викликами і негативними практиками. Тобто, це не лише війни, а й, наприклад, таке явище, як канібалізм (навмисне наводжу в приклад саме таку архаїку).

Справжнім припиненням негативних практик, зрештою, ставало колективне табуювання, про що я раніше вже писала. Тобто не просто заборона, декрет чи договір. Або навіть перемога (як бачимо, після Першої Світової війни повторилася Друга, а за Холодною війною в 21 столітті знову масштабна гаряча війна). А саме неформальне випрацьовування устоїв щодо негативних практик. Адже ніхто не стане зараз доводити, що канібалізм – це добре.

Такого типу воєн, яку веде зараз РФ, у 21 столітті взагалі не повинно бути. Просто виходячи з того, що вплив та авторитет у сучасному світі завойовуються іншими способами – позитивними зразками, а не віроломством та грубою силою.

Проте така війна є. І різні західні прогнози щодо того, що всі можливі варіанти подальшого розгортання подій містять ризики, і що може виявитися, що однозначної перемоги не буде ні в кого – мають місце. У тому сенсі, що підписання мирної угоди, що закріплює військовий статус-кво перемоги чи поразки, навряд чи можна очікувати у найближчій перспективі. Отже – військові дії (з деякими паузами) можуть відновитися у будь-який момент.

Війна завершиться непросто тоді, коли у Росії усвідомлять помилковість "військового майбутнього", війни як курсу (а це може зайняти досить багато часу). Але й коли світ (на рівні інституцій та механізмів гарантій безпеки) прийде до якогось формату впорядкованості, зрозумівши причини того, як така війна взагалі стала можливою.

Знаєте, є відома давня магічна формула-паліндром, коли всі слова фрази однаково читаються зліва направо, праворуч наліво, зверху вниз, знизу вгору.

S A T O R

A P E R O

T E N E T

O P E R A

R O T A S

Магія цього "повідомлення" не у конкретному значенні слів, а в організуючому початку, упорядкованості. Так і світова система має дійти певного формату упорядкованості, у якому буквальна і фізична війна (особливо, у тому вигляді, у якому її веде РФ) взагалі відійшла б як спосіб прояву чиїхсь непомірних апетитів і перекосів.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...