29 червня 2023, 17:01

Пригожин багаторазового використання, або Перевірка еліт на лояльність Путіну

Додаткова інформація, яка з'явилась і продовжує з'являтись протягом останніх днів з приводу так званого заколоту Пригожина, доводить припущення з приводу штучності та попередніх намірів цієї клоунади.

Маю на увазі: 1. Інформацію з приводу того, що як у спецслужб Росії, так і Заходу були дані про підготовку заколоту (власне, рівень публічного протистояння свідчив про те, що точка напруження обов'язково матиме прояв на рівні дій). 2. Дивне врегулювання ситуації (коли Прогожин знаходиться чи то у Білорусі, чи то у Санкт-Петербурзі). 3. Повідомлення про арешт генерала Суровікіна, який був лояльним до Пригожина.

Цікавою видається й інформація про підробний паспорт Пригожина, яким скористалась якась особа у 2020 році для поїздки до Литви з метою створення інформаційного шуму (мовляв, Пригожину вдалося оминути санкції).

Ця та інша інформація наштовхує на думку про те, що розіграний заколот міг плануватися з метою зачистки серед військових та інших у владі, аби упередити можливий реальний заколот у майбутньому.

У цьому сенсі можна прогнозувати обшуки та арешти й у інших військових. І не лише серед них. Прочитала, що більше 80 російських губернаторів опублікували в соцмережах повідомлення на підтримку Путіна, в той час як 20 утримались від реакції (їх і можуть перевіряти). Та й загалом може бути ще більший "учёт и контроль", тобто "закручування гайок" всередині РФ. А також – введення воєнного стану.

Щодо перекидання вагнерівців до Білорусі не можна виключати, що це ще одна інформаційна кампанія залякування Заходу напередодні самміту НАТО у Вільнюсі. Власне, Дуда під час візиту до Києва назвав трансфер ЧВК Вагнер до Білорусі "загрозою східному флангу Альянсу".

Таке собі подвійне використання Пригожина щодо внутрішніх зачисток у РФ та зовнішньої кампанії залякування. Інша річ – що паралельно це й демонструє виродження інституційних форм у самій Росії та відчуття майбутніх можливих бунтів.

З одного боку, шкода, що заколот, скоріше за все є штучним. А з іншого – навіть ця комедія є трагікомедією, оскільки показує побоювання влади з приводу реального держперевороту.

Парадокс, але всі ті ярлики, які роками Кремль навішував на Україну (неонацизм, держпереворот, військова хунта) тепер стають реальною перспективою самої Росії.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...