29 червня 2023, 17:01

Пригожин багаторазового використання, або Перевірка еліт на лояльність Путіну

Додаткова інформація, яка з'явилась і продовжує з'являтись протягом останніх днів з приводу так званого заколоту Пригожина, доводить припущення з приводу штучності та попередніх намірів цієї клоунади.

Маю на увазі: 1. Інформацію з приводу того, що як у спецслужб Росії, так і Заходу були дані про підготовку заколоту (власне, рівень публічного протистояння свідчив про те, що точка напруження обов'язково матиме прояв на рівні дій). 2. Дивне врегулювання ситуації (коли Прогожин знаходиться чи то у Білорусі, чи то у Санкт-Петербурзі). 3. Повідомлення про арешт генерала Суровікіна, який був лояльним до Пригожина.

Цікавою видається й інформація про підробний паспорт Пригожина, яким скористалась якась особа у 2020 році для поїздки до Литви з метою створення інформаційного шуму (мовляв, Пригожину вдалося оминути санкції).

Ця та інша інформація наштовхує на думку про те, що розіграний заколот міг плануватися з метою зачистки серед військових та інших у владі, аби упередити можливий реальний заколот у майбутньому.

У цьому сенсі можна прогнозувати обшуки та арешти й у інших військових. І не лише серед них. Прочитала, що більше 80 російських губернаторів опублікували в соцмережах повідомлення на підтримку Путіна, в той час як 20 утримались від реакції (їх і можуть перевіряти). Та й загалом може бути ще більший "учёт и контроль", тобто "закручування гайок" всередині РФ. А також – введення воєнного стану.

Щодо перекидання вагнерівців до Білорусі не можна виключати, що це ще одна інформаційна кампанія залякування Заходу напередодні самміту НАТО у Вільнюсі. Власне, Дуда під час візиту до Києва назвав трансфер ЧВК Вагнер до Білорусі "загрозою східному флангу Альянсу".

Таке собі подвійне використання Пригожина щодо внутрішніх зачисток у РФ та зовнішньої кампанії залякування. Інша річ – що паралельно це й демонструє виродження інституційних форм у самій Росії та відчуття майбутніх можливих бунтів.

З одного боку, шкода, що заколот, скоріше за все є штучним. А з іншого – навіть ця комедія є трагікомедією, оскільки показує побоювання влади з приводу реального держперевороту.

Парадокс, але всі ті ярлики, які роками Кремль навішував на Україну (неонацизм, держпереворот, військова хунта) тепер стають реальною перспективою самої Росії.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Росія сприймає і переговори як СВО

Ісаак Ньютон якось сказав: "Досвід – це не те, що відбувається з вами; це те, що ви робите з тим, що відбувається з вами". Здавалося б, кожен новий захід на переговорне коло наочно демонструє/виявляє, що працює, а що ні; як і те, хто як використовує переговори та час...

"Тягомотина"

Парадокс. Усі у світі розуміють абсолютну безпричинність війни РФ проти України (у сенсі відсутності будь-яких реальних причин – немає ні етнічного, ні релігійного факторів, які часто означають непримиренність), а вихід з війни, як і раніше, наштовхується на ультиматуми Росії і "тягомотину", як сказав днями один із небагаточисленних союзників РФ...

Щодо виходу із війни і розуміння миру

Здавалося б, усі розуміють, що єдино можливий варіант зупинки російсько-української війни (коли є полярні позиції сторін і глобальний контекст/вимір війни) – це перемирʼя...

План "Бармаглот"

Невідомо, чи є в реалі ніби-то американський план із 28 пунктів, сформований у консультаціях із РФ, про який останніми днями так активно пишуть ЗМІ...

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...