29 червня 2023, 17:01

Пригожин багаторазового використання, або Перевірка еліт на лояльність Путіну

Додаткова інформація, яка з'явилась і продовжує з'являтись протягом останніх днів з приводу так званого заколоту Пригожина, доводить припущення з приводу штучності та попередніх намірів цієї клоунади.

Маю на увазі: 1. Інформацію з приводу того, що як у спецслужб Росії, так і Заходу були дані про підготовку заколоту (власне, рівень публічного протистояння свідчив про те, що точка напруження обов'язково матиме прояв на рівні дій). 2. Дивне врегулювання ситуації (коли Прогожин знаходиться чи то у Білорусі, чи то у Санкт-Петербурзі). 3. Повідомлення про арешт генерала Суровікіна, який був лояльним до Пригожина.

Цікавою видається й інформація про підробний паспорт Пригожина, яким скористалась якась особа у 2020 році для поїздки до Литви з метою створення інформаційного шуму (мовляв, Пригожину вдалося оминути санкції).

Ця та інша інформація наштовхує на думку про те, що розіграний заколот міг плануватися з метою зачистки серед військових та інших у владі, аби упередити можливий реальний заколот у майбутньому.

У цьому сенсі можна прогнозувати обшуки та арешти й у інших військових. І не лише серед них. Прочитала, що більше 80 російських губернаторів опублікували в соцмережах повідомлення на підтримку Путіна, в той час як 20 утримались від реакції (їх і можуть перевіряти). Та й загалом може бути ще більший "учёт и контроль", тобто "закручування гайок" всередині РФ. А також – введення воєнного стану.

Щодо перекидання вагнерівців до Білорусі не можна виключати, що це ще одна інформаційна кампанія залякування Заходу напередодні самміту НАТО у Вільнюсі. Власне, Дуда під час візиту до Києва назвав трансфер ЧВК Вагнер до Білорусі "загрозою східному флангу Альянсу".

Таке собі подвійне використання Пригожина щодо внутрішніх зачисток у РФ та зовнішньої кампанії залякування. Інша річ – що паралельно це й демонструє виродження інституційних форм у самій Росії та відчуття майбутніх можливих бунтів.

З одного боку, шкода, що заколот, скоріше за все є штучним. А з іншого – навіть ця комедія є трагікомедією, оскільки показує побоювання влади з приводу реального держперевороту.

Парадокс, але всі ті ярлики, які роками Кремль навішував на Україну (неонацизм, держпереворот, військова хунта) тепер стають реальною перспективою самої Росії.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...