Між "ничтО и нЕчто"
Заява співзасновника компанії Яндекс Воложа закономірно привертає увагу.
Не тільки тому, що він став другим великим російським бізнесменом (після Тінькова), який засудив війну Росії проти України.
Але й тому, що це відбувається по ходу на експропріації російською владою західних/у спільній власності активів.
Тінькова і Воложа об'єднує те, що вони ніби займали половинчасту позицію: з одного боку, вони давно не живуть у Росії і не підтримують путінський режим, а з іншого – знаходяться під західними санкціями, оскільки їхні бізнеси тією чи іншою мірою продовжують працювати в Росії.
Це я до того, що війна перегруповує, якщо так можна висловитися, і Захід, і Росію. А отже – треба визначатися. Або ти засуджуєш війну і далі можеш пройти шлях зняття санкцій (є приклад Тінькова). Або ти потрапиш і під санкції Заходу, і під експропріацію активів у самій РФ, якщо не станеш поплічником путінського режиму ("діловим русичем" – так Дерипаска пропонує зараз називати російських підприємців).
Найближчими місяцями в Росії, мабуть, буде цікавий процес щодо переділу власності. Ресурсів стає менше. Боротьба стає жорсткішою. Умови стають безкомпроміснішими.
Нормально вийти з російської присутності не дають нікому (той самий Яндекс якраз перебуває у процесі переговорів із Кремлем щодо реструктуризації компанії). Спочатку почали експропріювати західні компанії, потім змішані, а далі дійдуть і до російських. У супроводі люмпен-ідеології та шариковщини для мас.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
