15 травня 2024, 13:12

У контексті візиту Ентоні Блінкена

Візит держсекретаря США в Київ, очевидно, мав на меті серед іншого підбадьорити Україну. Ентоні Блінкен запевнив Україну у підтримці, після довгої паузи у Конгресі у виділенні нового пакету допомоги.

Щодо конкретики, то, окрім безпосередньо військової допомоги важливою була тема (бо звучали публічні заяви) безпекової угоди з США. Прозвучали деякі деталі. Зокрема, що ця угода, за словами Блінкена, сприятиме руху України до членства в НАТО.

Проте. Питання довгострокового бачення Заходом наступного етапу війни, схоже, на сьогодні немає відповіді. Іншої, окрім довгої війни, розтягнутої у часі.

До завершення передвиборчої кампанії США, навряд чи, сформулюють стратегію "від допомоги – до перемоги".

У той же час, для Європи це час діяти. Маю на увазі необхідність єдності та спільного бачення по ряду позицій – однакове відчуття загроз, оборонна кооперація, посилення безпеки (це передбачає у тому числі надання Україні парасольки ППО для західних регіонів, якщо системи будуть на східному фланзі НАТО; далекобійні ракети; можливу присутність західних військових; інституціалізовану на рівні механізму фінансову допомогу).

Розуміння необхідності такого бачення у частини Європи є. Тих країн, які гостріше відчувають загрозу від РФ в силу межування/наближеності кордонів. Про це, зокрема, учора говорив колишній премʼєр-міністр Литви і давній український друг Андрюс Кабілюс на антивоєнній конференції у Варшаві, де я була. Нам би, звісно, хотілося б швидшого рішення. Але, думаю, буде оптимістично-реалістичним, якщо до кінця року США та Європа сформують нову стратегію щодо війни. Зокрема, відходу від довгої війни. І створення передумов якщо не перемоги України, то точно більш сильної позиції, яка не дозволить Росії диктувати умови поразки демократичного світу (те, чого прагне Кремль).

І ще. По ходу військових дій серед довгострокових стратегічних тем є питання членства в ЄС та НАТО. Маю на увазі формулювання та рішення при наявності війни і відсутності контролю за частиною територій.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Російська заздрість Україні

Не можна не відзначити "падучу", з якою російські функціонери, пропагандисти та інша шваль обговорюють кадрові зміни в силовому блоці України...

З "духом Анкориджу" Кремль хотів навʼязати принцип "зникаючого кота", коли злочини є, а злочинця нема

Марко Рубіо у Манілі, де проходив саміт АСЕАН і де відбулась коротка зустріч із Сергієм Лавровим, вчергове заявив про відхід у минуле "духу Анкориджу"...

Новий етап бродіння російського ''дідька''

В РФ у своїй гібридності хотіли дійти аж до перебирання бетонної крихти Берлінської стіни (маю на увазі порівняно нещодавню заяву Мєдвєдєва про незаконність об'єднання ФРН і НДР як один із параметрів націленості на західні альянси), а доходять у своїй "СВО" до знесення старанно вибудовуваних вертикаллю та пропагандою стін "Потьомкінських дєрєвень" російського буття...

"Комплекс меншовартості" Росії

Бог ти мій, яка ж закомплексованість. Ми все думали, що це Україна страждає на "комплекс меншовартості", а виявилося, що це комплекс самої Росії...

Олухи царя небесного, або Три сценарії від росіян

Петербурзький міжнародний економічний форум, втім, як і вся РФ, докотилися до того, що Малофєєв і Дугін представили доповідь про майбутнє Росії...

Елементи європейського пробудження

Все ж, війна як у тому числі обвал світопорядку та правил регулювання, змушує ті країни та альянси, які ближче всього відчувають загрози, шукати адекватні відповіді на існуючі виклики...