17 листопада 2023, 23:05

Про Україну у контексті контурів нової геополітичної епохи

Зустріч Байдена та Сі, не дивлячись на відсутність конкретики, і я вже про це писала, але повторюсь, все ж, була показовою.

З одного боку, вона носила загальний характер – обговорили війну Росії проти України, ситуацію в Газі, Тайвань, домовились про співпрацю на глобальному рівні (зокрема, щодо штучного інтелекту) і тд.

При цьому, перемовини тривали чотири години. Байден сказав, що "вдалося досягти прогресу", а Сі – "що земля достатньо велика для успіху і США, і Китаю". Лідери домовилися відповідати на телефонні дзвінки один одного.

Тобто, головний результат (при тому, що Байден назвав Сі диктатором) – це розуміння того, що від США та Китаю в значній мірі залежить баланс сил у багатьох регіонах світу.

Якщо узагальнити, то Китай явно-очевидно продемонстрував своє бачення біполярного світу на двох (як вплив США та Китаю, попри явні протиріччя та різницю країн у всьому), а США – розуміння того, що прогнозований конкурент це однозначно краще, ніж непрогнозований (як Росія, наприклад).

Але що для нас важливо?

Для нас важливо не загубитись у вирі майбутнього десятиліття турбулентності, коли можуть бути (уже є) нові війни, конфлікти у різних регіонах, зміна балансу сил, а також переформатування світових інституцій та правил.

А щоб не загубитись, потрібно стати (про що я часто пишу) самодостатніми у тому числі зсередини, а не лише ззовні (маю на увазі фронт, зміцнення нашої обороноздатності). Зовнішня конʼюнктура може змінюватись (як в кращу, так і в гіршу сторони) для України. Але ми повинні чітко розуміти свої сильні сторони і прибирати слабкі. Це я про тил.

Політики сконцентрувались над нещодавнім інтервʼю Залужного, і це природньо в умовах війни, яка триває, зовнішньої загрози загалом. Але внутрішньої проблематики (не політичної перебранки, а змістовної дискусії щодо необхідних трансформацій для побудови сильних інституцій держави) є достатньо. Тут роботи точно не менше.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як приборкати "біблійного бегемота" (образ хаосу)

Київ не дарма пришвидшує другий саміт миру до президентських виборів у США. Справа не у самих виборах як таких. Те, що війна триває довго, і те, що її важко закінчити одномоментно, показує не лише глобальність (у тому числі взаємозалежність багатьох країн), а й збій на рівні міжнародної системи загалом...

Про тил

Складність війни для нас полягає ще й у тому, що окрім фронту, Україна має вирішувати також і проблеми тилу. Окрім складової повернення наших територій, є ще й інша, за що триває війна – стати частиною Заходу...

Росія: "Від за спинами" до "У спини жінок та дітей"

Ми ж памʼятаємо, як у 2014 році Росія, у процесі анексії Криму та початку війни на Донбасі, відпрацювала технологію створення штучного конфлікту через зовнішнє втручання, намагаючись видати його нібито за внутрішній конфлікт...

Автократії vs демократії (у вимірі російської війни)

Тема протистояння (і життєздатності) автократій та демократій стала активно обговорюватися ще у 2021 році, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну...

Бачення миру

Олександр Готліб Баумгартен, який народився 17 червня 1714 року, вперше запровадив термін "естетика" для означення теорії прекрасного. У зв'язку з цим і впродовж є два есе Умберто Еко – "Історія краси" та "Історія потворності"...

Про формат руху до миру

Серед інших пунктів проекту договору від квітня 2022 року між Україною та Росією (за посередництва інших країн), який оприлюднило видання NYT, є й такий: "Про право вето РФ при ухваленні відповіді міжнародної спільноти в разі повторного нападу на Україну"...