4 квітня 2024, 18:58

У контексті 75-річчя НАТО

Перефразовуючи вислів: Неправильна інтерпретація Бога обіцяла Росії небагато – НАТО біля порога.

А якщо серйозно, то справді всю брудну геополітичну роботу з мобілізації всередині альянсу зробила російська влада своєю агресивною політикою, досягнувши, зокрема, розширення НАТО за рахунок раніше нейтральних країн (Фінляндії та Швеції).

І, тим не менш, є питання/напрями, по яким позиція всередині альянсу тільки формується та/або перевіряється на практиці.

1. Політична рішучість. Не лише щодо ролі у захисті не країн НАТО, а й безпосередньо самих членів альянсу. Маю на увазі нещодавні навчання щодо використання (політично та технічно) статті 5 у разі потреби.

2. Однакове/спільне відчуття загроз та ризиків. Маю на увазі нещодавню пропозицію іспанського прем'єра не називати війну війною (бо це лякає), на що польський прем'єр абсолютно точно відповів, що Європа вже перебуває у передвоєнній стадії 1939 року.

3. Кооперація країн у виробництві озброєнь та оборонної сфери. Особливо з урахуванням можливого скорочення лідерства США у світі у сфері оборони.

4. Довгострокове бачення, в якому є не лише реагування, а й запобігання проблемам. Не пам'ятаю точно, хто із західних лідерів/військових це сказав, але зі сказаним згодна: Захід не повинен сидіти і просто реагувати на нескінченний російський шантаж погрозами та сіяння невизначеностей, а діяти на випередження, коли Росія точно розумітиме, що й західні альянси можуть задіяти всю свою міць.

Можливо, на частину цих питань/напрямків буде сформульована відповідь/позиція на липневому саміті НАТО у Вашингтоні, де буде представлена оновлена концепція оборони та стримування. Від позиції з цих питань значною мірою багато в чому залежить і визначеність щодо перспективи членства України в альянсі.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...