15 травня 2024, 14:12

У контексті візиту Ентоні Блінкена

Візит держсекретаря США в Київ, очевидно, мав на меті серед іншого підбадьорити Україну. Ентоні Блінкен запевнив Україну у підтримці, після довгої паузи у Конгресі у виділенні нового пакету допомоги.

Щодо конкретики, то, окрім безпосередньо військової допомоги важливою була тема (бо звучали публічні заяви) безпекової угоди з США. Прозвучали деякі деталі. Зокрема, що ця угода, за словами Блінкена, сприятиме руху України до членства в НАТО.

Проте. Питання довгострокового бачення Заходом наступного етапу війни, схоже, на сьогодні немає відповіді. Іншої, окрім довгої війни, розтягнутої у часі.

До завершення передвиборчої кампанії США, навряд чи, сформулюють стратегію "від допомоги – до перемоги".

У той же час, для Європи це час діяти. Маю на увазі необхідність єдності та спільного бачення по ряду позицій – однакове відчуття загроз, оборонна кооперація, посилення безпеки (це передбачає у тому числі надання Україні парасольки ППО для західних регіонів, якщо системи будуть на східному фланзі НАТО; далекобійні ракети; можливу присутність західних військових; інституціалізовану на рівні механізму фінансову допомогу).

Розуміння необхідності такого бачення у частини Європи є. Тих країн, які гостріше відчувають загрозу від РФ в силу межування/наближеності кордонів. Про це, зокрема, учора говорив колишній премʼєр-міністр Литви і давній український друг Андрюс Кабілюс на антивоєнній конференції у Варшаві, де я була. Нам би, звісно, хотілося б швидшого рішення. Але, думаю, буде оптимістично-реалістичним, якщо до кінця року США та Європа сформують нову стратегію щодо війни. Зокрема, відходу від довгої війни. І створення передумов якщо не перемоги України, то точно більш сильної позиції, яка не дозволить Росії диктувати умови поразки демократичного світу (те, чого прагне Кремль).

І ще. По ходу військових дій серед довгострокових стратегічних тем є питання членства в ЄС та НАТО. Маю на увазі формулювання та рішення при наявності війни і відсутності контролю за частиною територій.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Росія сприймає і переговори як СВО

Ісаак Ньютон якось сказав: "Досвід – це не те, що відбувається з вами; це те, що ви робите з тим, що відбувається з вами". Здавалося б, кожен новий захід на переговорне коло наочно демонструє/виявляє, що працює, а що ні; як і те, хто як використовує переговори та час...

"Тягомотина"

Парадокс. Усі у світі розуміють абсолютну безпричинність війни РФ проти України (у сенсі відсутності будь-яких реальних причин – немає ні етнічного, ні релігійного факторів, які часто означають непримиренність), а вихід з війни, як і раніше, наштовхується на ультиматуми Росії і "тягомотину", як сказав днями один із небагаточисленних союзників РФ...

Щодо виходу із війни і розуміння миру

Здавалося б, усі розуміють, що єдино можливий варіант зупинки російсько-української війни (коли є полярні позиції сторін і глобальний контекст/вимір війни) – це перемирʼя...

План "Бармаглот"

Невідомо, чи є в реалі ніби-то американський план із 28 пунктів, сформований у консультаціях із РФ, про який останніми днями так активно пишуть ЗМІ...

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...