15 травня 2024, 14:12

У контексті візиту Ентоні Блінкена

Візит держсекретаря США в Київ, очевидно, мав на меті серед іншого підбадьорити Україну. Ентоні Блінкен запевнив Україну у підтримці, після довгої паузи у Конгресі у виділенні нового пакету допомоги.

Щодо конкретики, то, окрім безпосередньо військової допомоги важливою була тема (бо звучали публічні заяви) безпекової угоди з США. Прозвучали деякі деталі. Зокрема, що ця угода, за словами Блінкена, сприятиме руху України до членства в НАТО.

Проте. Питання довгострокового бачення Заходом наступного етапу війни, схоже, на сьогодні немає відповіді. Іншої, окрім довгої війни, розтягнутої у часі.

До завершення передвиборчої кампанії США, навряд чи, сформулюють стратегію "від допомоги – до перемоги".

У той же час, для Європи це час діяти. Маю на увазі необхідність єдності та спільного бачення по ряду позицій – однакове відчуття загроз, оборонна кооперація, посилення безпеки (це передбачає у тому числі надання Україні парасольки ППО для західних регіонів, якщо системи будуть на східному фланзі НАТО; далекобійні ракети; можливу присутність західних військових; інституціалізовану на рівні механізму фінансову допомогу).

Розуміння необхідності такого бачення у частини Європи є. Тих країн, які гостріше відчувають загрозу від РФ в силу межування/наближеності кордонів. Про це, зокрема, учора говорив колишній премʼєр-міністр Литви і давній український друг Андрюс Кабілюс на антивоєнній конференції у Варшаві, де я була. Нам би, звісно, хотілося б швидшого рішення. Але, думаю, буде оптимістично-реалістичним, якщо до кінця року США та Європа сформують нову стратегію щодо війни. Зокрема, відходу від довгої війни. І створення передумов якщо не перемоги України, то точно більш сильної позиції, яка не дозволить Росії диктувати умови поразки демократичного світу (те, чого прагне Кремль).

І ще. По ходу військових дій серед довгострокових стратегічних тем є питання членства в ЄС та НАТО. Маю на увазі формулювання та рішення при наявності війни і відсутності контролю за частиною територій.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Навіщо Кремль проштовхує прецедент легалізації окупації

От здавалося б, навіщо США вносять до обговорення тему Криму, якщо від України не вимагається юридичного визнання його російським, а таке визнання від себе, ніби, допускають США? (Ніби, бо варто відзначити, що багато чого про пропозиції США ми читаємо в ЗМІ...

Про розвилку для світової системи

Днями міністр оборони Великої Британії Джон Гілі сказав, що 2025 рік стане критичним, закликавши союзників посилити військову підтримку України...

Самовизначення триває: deal, гібридність, пробудження та ієрогліф

Ну що ж, активна дипломатія останніх місяців (маю на увазі очікування від ініціативи адміністрації Трампа) у супроводі не менш активних військових дій на російсько-українському фронті показала: знайти Атланта, який утримує на своїх плечах ситуацію, неможливо...

Чого не розуміють у США (або роблять вигляд, що не)

Коли у США вчергове говорять про вибори (інтервʼю Віткоффа) як спосіб затягнути час, щоб навʼязати російський варіант капітуляції України, чи натякають на необхідність легалізації російської окупації частини наших територій – це про нерозуміння реалій...

Автократії vs автократії. Демократії vs демократії

Черговий штрих до new reality: сенатор-республіканець Майк Лі з Юти вніс проект щодо повного виходу США з ООН. Прогнозовано. Світова система йде до свого зламу, раз є збій на рівні її дієвості...

Що ''не так'' з пропозиціями США

Буває так, чуєш/бачиш щось очевидне, а все одно виникає питання: що ж "не так" і де "закопаний собака"? В принципі, те, що озвучили представники адміністрації Трампа як реальність, було зрозуміло саме як поточна реальність...