15 травня 2024, 13:12

У контексті візиту Ентоні Блінкена

Візит держсекретаря США в Київ, очевидно, мав на меті серед іншого підбадьорити Україну. Ентоні Блінкен запевнив Україну у підтримці, після довгої паузи у Конгресі у виділенні нового пакету допомоги.

Щодо конкретики, то, окрім безпосередньо військової допомоги важливою була тема (бо звучали публічні заяви) безпекової угоди з США. Прозвучали деякі деталі. Зокрема, що ця угода, за словами Блінкена, сприятиме руху України до членства в НАТО.

Проте. Питання довгострокового бачення Заходом наступного етапу війни, схоже, на сьогодні немає відповіді. Іншої, окрім довгої війни, розтягнутої у часі.

До завершення передвиборчої кампанії США, навряд чи, сформулюють стратегію "від допомоги – до перемоги".

У той же час, для Європи це час діяти. Маю на увазі необхідність єдності та спільного бачення по ряду позицій – однакове відчуття загроз, оборонна кооперація, посилення безпеки (це передбачає у тому числі надання Україні парасольки ППО для західних регіонів, якщо системи будуть на східному фланзі НАТО; далекобійні ракети; можливу присутність західних військових; інституціалізовану на рівні механізму фінансову допомогу).

Розуміння необхідності такого бачення у частини Європи є. Тих країн, які гостріше відчувають загрозу від РФ в силу межування/наближеності кордонів. Про це, зокрема, учора говорив колишній премʼєр-міністр Литви і давній український друг Андрюс Кабілюс на антивоєнній конференції у Варшаві, де я була. Нам би, звісно, хотілося б швидшого рішення. Але, думаю, буде оптимістично-реалістичним, якщо до кінця року США та Європа сформують нову стратегію щодо війни. Зокрема, відходу від довгої війни. І створення передумов якщо не перемоги України, то точно більш сильної позиції, яка не дозволить Росії диктувати умови поразки демократичного світу (те, чого прагне Кремль).

І ще. По ходу військових дій серед довгострокових стратегічних тем є питання членства в ЄС та НАТО. Маю на увазі формулювання та рішення при наявності війни і відсутності контролю за частиною територій.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...

Про "червоні лінії"

Взагалі, вираз "червоні лінії" трохи про епоху, що відходить. Про систему, що склалася після Другої Світової війни, де інструмент "червоних ліній" виконував, передусім, функцію запобігання...

Про заборону релігійних організацій, афілійованих з РПЦ

Рішення щодо заборони в Україні релігійних організацій (265 голосів за у другому читанні), що мають відношення до РПЦ, є закономірним. Підхід "ми проти агресії, але не називаємо агресора" (а були ж іще хресні ходи за мир, щоб показати, що ніби-то в Україні йде внутрішня війна), згадуємо Кирила (бо такі канони) і тд в умовах повномасштабного вторгнення є непрацюючим...

Курський бумеранг для Росії

Декілька висновків з прецеденту у Курській області. 1. Дії Сил оборони України у Курській області змінюють ситуацію військового статусу-кво (це зрозуміло, навіть, для невійськових) не стільки у кількісному, скільки у якісному вимірі...

Про таймінг

Є така робота Роберта Уітмена під назвою "Ущільнення". Її премʼєра відбулася у нью-йоркському кінотеатрі "Синематика кінематографіста" ще у 1965 році...