15 травня 2024, 14:12

У контексті візиту Ентоні Блінкена

Візит держсекретаря США в Київ, очевидно, мав на меті серед іншого підбадьорити Україну. Ентоні Блінкен запевнив Україну у підтримці, після довгої паузи у Конгресі у виділенні нового пакету допомоги.

Щодо конкретики, то, окрім безпосередньо військової допомоги важливою була тема (бо звучали публічні заяви) безпекової угоди з США. Прозвучали деякі деталі. Зокрема, що ця угода, за словами Блінкена, сприятиме руху України до членства в НАТО.

Проте. Питання довгострокового бачення Заходом наступного етапу війни, схоже, на сьогодні немає відповіді. Іншої, окрім довгої війни, розтягнутої у часі.

До завершення передвиборчої кампанії США, навряд чи, сформулюють стратегію "від допомоги – до перемоги".

У той же час, для Європи це час діяти. Маю на увазі необхідність єдності та спільного бачення по ряду позицій – однакове відчуття загроз, оборонна кооперація, посилення безпеки (це передбачає у тому числі надання Україні парасольки ППО для західних регіонів, якщо системи будуть на східному фланзі НАТО; далекобійні ракети; можливу присутність західних військових; інституціалізовану на рівні механізму фінансову допомогу).

Розуміння необхідності такого бачення у частини Європи є. Тих країн, які гостріше відчувають загрозу від РФ в силу межування/наближеності кордонів. Про це, зокрема, учора говорив колишній премʼєр-міністр Литви і давній український друг Андрюс Кабілюс на антивоєнній конференції у Варшаві, де я була. Нам би, звісно, хотілося б швидшого рішення. Але, думаю, буде оптимістично-реалістичним, якщо до кінця року США та Європа сформують нову стратегію щодо війни. Зокрема, відходу від довгої війни. І створення передумов якщо не перемоги України, то точно більш сильної позиції, яка не дозволить Росії диктувати умови поразки демократичного світу (те, чого прагне Кремль).

І ще. По ходу військових дій серед довгострокових стратегічних тем є питання членства в ЄС та НАТО. Маю на увазі формулювання та рішення при наявності війни і відсутності контролю за частиною територій.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...

Навіщо Кремль проштовхує прецедент легалізації окупації

От здавалося б, навіщо США вносять до обговорення тему Криму, якщо від України не вимагається юридичного визнання його російським, а таке визнання від себе, ніби, допускають США? (Ніби, бо варто відзначити, що багато чого про пропозиції США ми читаємо в ЗМІ...

Про розвилку для світової системи

Днями міністр оборони Великої Британії Джон Гілі сказав, що 2025 рік стане критичним, закликавши союзників посилити військову підтримку України...

Самовизначення триває: deal, гібридність, пробудження та ієрогліф

Ну що ж, активна дипломатія останніх місяців (маю на увазі очікування від ініціативи адміністрації Трампа) у супроводі не менш активних військових дій на російсько-українському фронті показала: знайти Атланта, який утримує на своїх плечах ситуацію, неможливо...

Чого не розуміють у США (або роблять вигляд, що не)

Коли у США вчергове говорять про вибори (інтервʼю Віткоффа) як спосіб затягнути час, щоб навʼязати російський варіант капітуляції України, чи натякають на необхідність легалізації російської окупації частини наших територій – це про нерозуміння реалій...