17 червня 2024, 19:51

Бачення миру

Олександр Готліб Баумгартен, який народився 17 червня 1714 року, вперше запровадив термін "естетика" для означення теорії прекрасного.

У зв'язку з цим і впродовж є два есе Умберто Еко – "Історія краси" та "Історія потворності". У цих есе розповідається про різноманітні форми потворного, порушення всіх канонів і навпаки – про стандарти краси в різні епохи/періоди, у різних проявах (квітів, чисел, каменів, людей) та її співвідношенні з різними якостями.

Але я чомусь про це пишу. Війна багато що загострює, на фоні поганого підкреслює контрастом і гідних людей/вчинки/рішення. У війну кожне нове життя як світла мить на фоні смертей та жахів. Адже війна – це не лише про військову складову. Але й про цінності, норми, засади, на рівні яких десь стався збій.

Захід поступово починає усувати цей збій, у тому числі на рівні формулювань та визначення дороги до миру. Обговорення та рішення на різних дипломатичних майданчиках цього місяця показали наступне:

1. Захід, схоже, прийняв для себе політичне рішення про те, що рухатись до миру можна лише, виходячи із норм міжнародного права (а значить – ніякої "гібридності"). Продемонструвати це – було однією з головних цілей Самміту миру у Швейцарії. Щоб відкинути усі інші можливі гібридні варіанти. Не критично те, що в якийсь момент в той чи інший спосіб відбудеться комунікація з представником РФ. Важливий – предмет та зміст комунікації. Якщо російському представнику буде донесений підхід справедливого миру, на основі міжнародного права, то у цьому немає ризиків для нас. Важливо, щоб свою позицію озвучили й так звані нейтральні країни (які себе так позиціонують) – Китай, зокрема.

2. Військове посилення України/Східного флангу Європи загалом – важлива передумова для створення переговорної позиції та запиту на мир у самій РФ (поки його немає). Це і більше ППО, це і дозвіл використовувати Україні далекобійну зброю по рос цілям, це і присутність західних військових-інструкторів, це і отримання іншої сучасної зброю (літаків-винищувачів), це і розширення парасольки атомного захисту країн НАТО з ядерним потенціалом на країни, які не мають ядерного потенціалу. Також інституціалізація фінансової допомоги Україні (щоб серед електоральні ризики у тій чи іншій країні це питання не ставало заручником передвиборчих кампаній).

Але, крім військової та дипломатичної складової, є ще третя – на рівні розуміння причин/передумов. Людство не просто має перемогти війну (а не навпаки), а й прийти до сталого світу на рівні реальних гарантій та механізмів попередження.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...