18 липня 2024, 18:40

Про тил

Складність війни для нас полягає ще й у тому, що окрім фронту, Україна має вирішувати також і проблеми тилу.

Окрім складової повернення наших територій, є ще й інша, за що триває війна – стати частиною Заходу.

Рідко пишу про внутрішню політичну проблематику, бо акцент в умовах війни – на зовнішній підтримці України та тих факторах, які на це впливають. Тим не менше, внутрішня робота, яку всі ми маємо здійснити, має велике значення.

У цьому сенсі хотілося б, щоб період до виборів (які зараз неможливі) був пройдений з результатом – маю на увазі і наш рух до євроатлантичних інституцій (безпосередньо критерії ЄС), і коригування ряду підходів у способах комунікації з суспільством та політичної конкуренції.

Коли закінчиться активна фаза війни, і публічна політика знову увірветься у наше життя, хотілося б, щоб вона увірвалася зі значно якіснішими моделями та підходами. Без головного акценту на звинуваченнях та виправдовуваннях між опонентами (а таке прагнення уже спостерігається), а на залученні (реальному) більшої кількості громадян до напрацювання тих чи інших рішень.

Є такий термін "деліберативна демократія" (або ще – дорадча демократія) . Це формат, за якого велике значення має колективне обговорення різних тем. Не лозунгове чи викривальне обговорення, а таке, що базується на аргументах, з метою напрацювання конкретних раціональних рішень. Хороша можливість залучати якомога більше соціальних груп суспільства до обговорення конкретних тем, яка має багато позитивних прикладів таких обговорень абсолютно у різних країнах світу (з прикладів, які, приміром, наводить Давид ван Рейбрук, – це обговорення у Китаї міського управління, у Бразилії карʼєри чиновників, у Японії пенсійного законодавства і тд). Це не лише спонукає до просвітництва (що є реальною прогалиною усіх пострадянських країн), а й до розуміння того, що справжня демократія має працювати саме так: не коли політики підхоплюють якусь проблему і починають далі на ній спекулювати; а коли реальна проблема через комунікацію з представниками суспільства переводиться на рівень політичного завдання, далі відображається у програмах/обіцянках (виходячи з реальних, раціональних можливостей), і потім – на рівень виконання у взаємодії з різними гілками влади.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Що може бути далі після ''ні миру, ні війни''

Власне, навіть, з публічних заяв/розмов можна виокремити дві складові: 1. Зупинка війни та інструменти, які можуть бути задіяні для цього...

Світова еклектика

Все ж, навіть публічне інформаційне поле останніх місяців дає підстави вважати, що є налаштованість у тих, хто має важелі впливу, докласти зусиль для припинення війни...

Про гарантії безпеки

Все ж, показовим є те, з якою обережністю західні лідери обговорюють можливу миротворчу місію в Україні, всіляко підкреслюючи варіант на після гарячої фази війни...

Про стратегічну не/визначеність та рух до неї

Все ж, є відчуття та певні передумови вважати, що адміністрація Дональда Трампа енергійно почне діяти у напрямку зупинки війни. Це також помітно і по рішеннях діючої адміністрації Джозефа Байдена, яка зараз задіює усі можливі ресурси, що важливо...

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...