28 липня 2024, 12:44

Про різноманітні мирні ініціативи

Бачимо, зʼявляється багато "мирних планів"/їх анонсів (маю на увазі західних політиків та представників їх команд). Хоча правильніше їх назвати ініціативами в рамках можливих майбутніх конкретних підходів. І це уже not bad.

Але якщо ми кажемо про конкретні дії, то тут, все ж, є певна послідовність.

1. Спочатку політичне рішення.

2. Потім конкретні інструменти, як його досягти.

Політичне рішення має стосуватися погодження щодо того: а). що таке справедливий мир; б). яка його послідовність (наприклад, включення України до західних альянсів, бо окрім припинення війни та повернення територій, війна ведеться й за те, чи стане Україна частиною Заходу); в). яким може бути проміжний варіант, якщо план поетапний (наприклад, якщо це припинення гарячої фази війни, то на яких умовах); проміжний варіант має працювати/не йти всупереч руху до справедливого миру.

Конкретні інструменти – це механізми, які дозволять втілити визначеність, сформульовану на політичному рівні. Тут цілий спектр: від оборонних якісно сильніших рішень (розташування ППО на східних кордонах НАТО, зокрема) – до фактичних форм членства України в альянсі, хоч і без юридичного статусу поки що.

У цьому має бути зацікавлена, що само собою зрозуміло, не лише Україна, а й Захід, перш за все, Європа. Багато західних аналітиків говорять про те, що незалежно від того, хто стане наступним президентом США, увага частково зміститься у азіатсько-тихоокеанський регіон, де уже назріває велика боротьба за вплив. В силу зростання амбіцій Китаю, який кинув око навіть на Близький Схід (маю на увазі нещодавнє підписання декларації у Пекіні і за його посередництва між ХАМАСом та ФАТХ щодо формування спільного уряду). Та й є фактор поствиборчого перехідного періоду, коли формуватиметься нова адміністрація, що може призупинити зовнішньополітичну увагу.

Найближчі півроку, в силу зростання активностей різних акторів, можуть пришвидшити появу реального плану (принаймні, на рівні підходів та рішень). У цьому сенсі ми все правильно робимо, ініціюючи самміти миру. Бо якщо цього не робитиме Україна та Захід, то це пропонуватимуть інші, і не факт, що їх підходи співпадатимуть з нашим баченням.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...