Держава втрачає чотири мільйони гривень щодня! Кейс Новосілківського спиртзаводу
Придбав спиртзавод на відкритому конкурсі Фонду держмайна, але підприємство 2 роки вимушено простоює, чекаючи на ліцензію від ДПС. Здається абсурд? Однак, на жаль, це суворі українські реалії, які не можна терпіти.
Новий кейс Парламентської спецкомісії по захисту інвесторів – яскрава ілюстрація того, як бездіяльність Державної податкової служби обертається прямими збитками для бюджету.
Дорогі "роздуми" ДПС
Півтора мільярда гривень акцизних надходжень щороку. Саме таку суму податків міг би сплачувати Новосілківський спиртовий завод на Тернопільщині за умови запуску та стабільної роботи. У липні 2023 року ФДМУ провів аукціон з продажу цього підприємства. Починали зі стартової ціни у 31,8 млн грн, але в ході аукціону завод був у підсумку проданий за 90 млн грн.
Однак, підприємство не працює і досі, бо не може отримати ліцензію на свою діяльність від ДПС. А значить, кошти до бюджету не надходять.
Днями, як голова Парламентської спеціальної комісії з питань захисту прав інвесторів, зустрілася з представниками підприємства. Виявилося, що в податковій не видають ліцензію, посилаючись на технічну помилку в документах.
І якщо підстави для відмов в наданні ліцензії є формальними, втрати для бюджету цілком реальні. Чотири мільйони гривень щодня. Саме стільки становлять втрати бюджету через те, що підприємство простоює.
Невже країні не потрібні податки під час війни?! Саме це я хотіла б запитати у податківців, через дії яких інвестор не може запустити в роботу спиртзавод, придбаний у держави на відкритому аукціоні. Хто взагалі буде брати участь в аукціонах з приватизації державного майна, якщо потім цим майном не дають користуватися самі ж державні органи?
Сумнівна випадковість
Два роки тому в Парламентській спецкомісії ми вже мали схожий кейс – Червонослобідського спиртзаводу. Підприємство простоювало півроку через те, що Податкова не відповідала на звернення заводу та не поновлювала ліцензію на виробництво спирту. Якої, так само, завод позбавили за формальними причинами.
Через вимушений простій довжиною у 6 місяців втрати бюджету склали півмільярда гривень (!). Це сума податкових надходжень, які завод міг би сплатити за півроку, якби підприємство працювало і продовжувало реалізовувати продукцію.
Згодом, коли кейс Червонослобідського спиртзаводу став публічним, до нас звернулися ще 4 підприємства, зі скаргами на аналогічні дії ДПС. Спиртзаводи масово жалілися на позбавлення ліцензій (за результатом перевірок, часто – за формальні порушення). В результаті виробництва опломбовувались і зупинялись. А документи на поновлення ліцензій – просто не розглядались.
Тоді завдяки тісній співпраці і оперативній реакції збоку Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, вдалось врегулювати законодавчі дірки, якими користувалась податкова. Зараз важливо, щоб голова Державної податкової служби Руслан Кравченко також звернув увагу на цю ситуацію.
Для того, щоб виправити ситуацію, Верховна Рада ухвалила законопроект N10346, яким цю невизначеність в діях ДПС прибрали. На рівні законодавства ми встановили, що строк проведення пломбування/розпломбування не може перевищувати 5 робочих днів з дати звернення субʼєкта господарювання.
Також були внесені зміни до постанови уряду, яким скасували норму воєнного часу, про безстроковість відповідей на звернення від державних органів. Чим ДПС користувалася, будемо відвертими, не найкращим способом – бо просто ігнорувала звернення підприємств.
***
Зараз знову бачимо не раціональний підхід з боку ДПС у часи, коли тривають бойові дії і кожна гривня важлива для бюджету та підтримки обороноздатності країни.
Скільки втратить бюджет цього разу? І хто з податківців нестиме за це відповідальність?
Взяли справу Новосілківського заводу в роботу. Підготували депутатське звернення – чекаємо пояснень податківців.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
