Виступ Хору Верьовки в 95 кварталі: Зеновій Корінець хори поплутав?
За моїм припущенням, на останньому шоу "95 кварталу" сталась прикра помилка: перед невибагливими поціновувачами балаганного гумору мав виступати хор працівників Верховної Ради.
Високе мистецтво, фольклор безумовно потребують державної підтримки. Але однієї лише назви "симфонічний", "державний", "народний" для отримання фінансування з державної кишені не достатньо. Цей статус слід підтверджувати щоденно. Й не лише участю у фестивалях та на багатолюдних концертах для любителів прекрасного, а й НЕУЧАСТЮ там, де про культуру не йдеться – там де панує несмак та ницість. Воно – низьке – успішно продукується власноруч, без залучення коштів податкоплатників.
Як не можна вважати храмом високого мистецтва Київський інститут культури, який звичніше й природніше називати "Кульком", так само відтепер не можна вважати носієм високої народної культури Національний хор імені Верьовки, який взяв участь у несмішному шоу, де несмак й сумнівні жарти "нижче поясу" – це норма, де "фронтмен" без спіднього та без рук грає на роялі... Такий колектив митців не може претендувати на роль Національного й вимагати державного фінансування.
Не вважаю, що ганебний випадок із участю учасників хору в не менш ганебній репризі "95 кварталу" має поставити хрест на цьому колективі, та він має бути викресленим з переліку найвищих культурних надбань України. Вірогідно, цей виступ став наслідком величезної помилки, хвилинного запаморочення... Але, виходячи із бурхливої реакції людей, яких турбує стан культури, ця помилка була невипадковою. В мене немає претензій до багатьох тисяч людей по всій країні, які роками дивляться "95 квартал" й відвідують ці шоу. Це їхній вибір: вони вважають це зразком гумору й готові витрачати на це власний час і гроші. Але участь у цьому несмаку Національного колективу, фінансованого з держбюджету, абсолютно неприйнятне. Елементарне відчуття смаку мало б підказати керівникові хору, що Хор Верьовки й "95 квартал" – це різні світи. Але не підказало.
Чому? Знаходжу єдину прийнятну відповідь: смак високого гатунку у керівника відсутній. То яким чином цей керівник може нести високе та вічне в народ?... Й нащо нам утримувати недешевий багатолюдний колектив артистів, якщо його використовують задля глузування олігарха над своєю опоненткою на його приватному телеканалі? Краще на ці гроші закупити кілька бронетранспортерів, або збудувати дитячий садок. Адже садків в нас так само не вистачає, як і високого мистецтва. Принаймні у цьому випадку гроші будуть витрачені ефективніше.
Визнаю: напевно, це буде занадто "революційно" – позбавляти фінансування, прирікаючи до зникнення дуже поважний колектив, в якому трудяться десятки фахових талановитих людей. Хор Верьовки – це національне надбання, яке ми маємо зберегти. Чого не скажеш про його нинішнього гендиректора-художнього керівника хору Зеновія Корінця. Призначений на цю посаду 2016 року, він не втомлюється говорити про необхідність зміни обличчя хору – слідом за часом. Здається, Зеновій Михайлович дещо широко розуміє це поняття. Схоже, він й гадки не має, що участь у балагані – то не зміни, а падіння носія культури до рівня шапіто.
Вбачаю єдине прийнятне рішенням проблеми, яка виникла з хором Верьовки після призначення Корінця – його усунення з посади. Так, термін його контракту збігає лише 2021 року. Але ж в нас є ще Міністерство культури, й напевно, воно існує не лише для того, аби "освоювати" бюджетні кошти. Його прямий обов'язок – забезпечувати, аби утримувані коштом всіх українців колективи артистів та музикантів сприяли зростанню культури українського народу, а не навпаки.
Було б найкраще, аби пан Корінець, полегшить цю місію для міністерства: вибачиться перед творчим колективом й усіма українцями та власноруч складе повноваження. Врешті-решт, він не залишиться без улюбленої справи. Як людина високо затребувана, Зеновій Михайлович довгі 16 років є художнім керівником хору працівників апарату Верховної Ради, який він власноруч організував 2003 року. Ото – нехай й надалі керує. Адже учасників цього хору податкосплатники утримують за інші чесноти. Якщо цей колектив візме участь у наступному шоу "95 кварталу", це виглядатиме цілком виправдано й смішно.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
