Фінансова поліція: звідки ростуть ноги?
Давньою та доброю традицією українських реформ є копіювання російського досвіду. Тому навряд чи варто дивуватись, що як тільки в Росії була озвучена ідея створення фінансової поліції, то про неї одразу ж активно заговорили і в Україні.
Звідки з'явилась ідея
21 лютого 2013 року голова Слідчого комітету Росії офіційно заявив, що Росії потрібна фінансова поліція. При цьому перший раз про ідею створення такого органу почали говорити ще осінню 2011 року, всього лиш через декілька місяців після створення самого Слідчого комітету Росії.
Слідчий комітет Росії є незалежним органом влади і підпорядковується напряму лише Президенту. Очевидно, що російська фінансова поліція також мала стати незалежною гілкою влади, таким чином позбавивши певних повноважень окремі міністерства та слідчі органи.
Схоже, що ідея позбавити таких повноважень уряд, зокрема нещодавно створене Міністерство доходів та зборів, прийшлась окремим впливовим силам по душі. У пресі вже почав циркулювати законопроект, який передбачає створення фінансової поліції на основі шести органів: від Міністерства доходів та зборів – податкова міліція та управління по боротьбі із контрабандою, від міністерства внутрішніх справ – Державна служба по боротьбі з економічною злочинністю і підрозділ по боротьбі з економічною злочинністю, від СБУ – Департамент контррозвідувального захисту економіки, від Міністерства фінансів – Державна фінансова інспекція.
Отже, три міністерства та СБУ втратять частину своїх теперішніх повноважень.
Кому вигідна фінполіція
Навряд чи авторами вищезгаданого законопроекту про фінансову поліцію та спонсорами медіа-кампанії, що рекламує закон, виступили свідомі громадяни чи неурядові організації. А те, що медіа-кампанія масштабна – це без сумнівів.
Ми бачимо рекламу фінполіції тут, на Укрправді. Представники окремих престижних соціологічних центрів в приватних розмовах кажуть, що до них звертаються з пропозиціями зробити дослідження, які б підтвердили потрібність нового органу. Все це вказує на те, що над створенням фінансової поліції працює сильне лобі.
В Україні майже будь-яке гучне лобі, частіше за все, бере початок у фінансово-промислових групах (ФПГ). Можна припустити, що у когось з'явилась ідея структурувати фінансову поліцію таким чином, щоб вивести свій бізнес з-під податкового тиску. Перед урядом стоїть план виконання бюджету, перед відокремленим органом – ні. Тому окремі ФПГ можуть бачити у створенні фінансової поліції власний інтерес.
В той же час, податковий тиск може зрости на того, хто не матиме впливу на новий орган, тобто, йде мова про малий та середній бізнес. Але це, поки, спекуляції. Офіційно автор законопроекту поки залишається невідомим.
Міжнародний досвід
Звернемось до міжнародного досвіду. В англомовних країнах (Австралії, Канаді, Новій Зеландії) фінансова поліція підпорядкована органам внутрішній справ. В Центральній Європі (Австрії, Італії та Македонії) популярним є підпорядкування Мінфіну. В Латвії фінансова поліція залишилась в складі головного податкового органу. Уряду в цілому фінполіція підпорядковується в Киргизстані, напряму президенту – в Казахстані.
Досвід інших країн показує, що фінансова поліція може працювати ефективно будучи в підпорядкуванні будь-якого органу. В Україні часто для боротьби із відмиванням коштів бракує політичної волі. В 2008 році навіть заядлі "антиолігархічні" комуністи відмовились підтримати скасування угоди про подвійне оподаткування з Кіпром.
При цьому, на сайті Держстату можна знайти скільки грошей "інвестовано" в Кіпр. Статистика платіжного балансу від НБУ містить статтю під назвою "обсяги недоотриманої виручки за експорт товарів та послуг, оплати за імпорт, що не надійшов, та платежі за фіктивними операціями з цінними паперами".
Фінполіція – добре чи погано?
Незалежно від того у чиєму підпорядкуванні буде фінансова поліція, її створення може негативно вплинути на міжнародні рейтинги України. Критично про створення фінполіції публічно висловлювався заступник директора ЄБРР в Україні Грем Хатчісон. Фінансист підкреслював, що замість розширення повноважень контролюючих органів, українській владі доцільно зміцнювати судову систему та створити службу бізнес-омбудсмена.
Проте реформа контролюючих органів, зокрема Податкової міліції, Україні дійсно потрібна, і в 2013 році вона, найбільш ймовірно, таки буде проведена. Принаймні саме це обіцяє Національний план дій Президента: "передбачити... усунення дублювання функцій та надмірного тиску з виявлення та розслідування злочинів у бюджетній сфері та посилення відповідальності за приховування (недекларування) та несплату податків і зборів, консолідацію в єдиному органі функцій з розслідування злочинів економічної спрямованості...".
Очевидно, що програмою Президента пропонується зменшення податкового тиску на бізнес. Проте, війна за контроль над майбутнім органом вказує на те, що з'явились охочі визначати на чий саме бізнес повинен бути менший тиск.
Чого чекати далі
Згідно з Національним планом дій законопроект про фінансову поліцію повинен бути внесений до Верховної Ради до кінця квітня. Тому у найближчі місяці нас чекає цікава боротьба за те, хто буде керувати новоствореним могутнім органом фінансового контролю. Боротись дійсно є за що. Джерела в податкових органах стверджують, що найбільші фінансово-промислові групи приховали біля 14 млрд. грн. від бюджету в 2012 році. З одного боку, навіть чесна сплата цієї суми в кращому випадку дозволить підняти пенсії лише на 100 грн. Але в умовах дефіциту бюджетних коштів та стагнації економіки, доволі ймовірно, що уряд все ж буде тиснути на фінансово-промислові групи, щоб ті сплачували в бюджет більше коштів. Не останню роль в цьому має зіграти фінансова поліція.
Проте, як показує міжнародний досвід, підпорядкування фінансової поліції не має визначального впливу на її ефективність. Головне щоб в інших гілок влади також знаходилась політична воля боротись із розкраданням бюджетних коштів та несплатою податків.
