Щодо ідеї підвищення акцизів на алкоголь
Незважаючи на зростаючий дефіцит бюджету, стан державних фінансів залишається відносно стабільним. Депозити уряду в кінці квітня сягнули 25 млрд. грн., це найбільший показник із вересня 2011 року. Проте стабільність багато в чому пояснюється короткостроковими факторами. Як правило, доходи держбюджету перевищують витрати до серпня включно, а з вересня – починається різке збільшення дефіциту коштів, який досягає свого піку в грудні.
З огляду на спад третій квартал поспіль реального ВВП та практично нульову інфляцію, уряду знадобляться значні кошти в другій половині поточного року. Підвищення ставок за такими податками, як ПДВ, податки з доходів фізичних осіб чи прибутків підприємств, нарахувань на фонд заробітної плати, є непростим політичним рішенням. Крім цього, сплата ПДВ та податку на прибуток часто здійснюється поквартально, а гроші для бюджету потрібно часто залучати оперативно. Тому в Україні воліють підвищувати податки на підакцизні товари, що дає змогу в короткий період відчутно підвищити доходи бюджету. Найлегшим виходом для уряду стає збільшення податкового навантаження на алкоголь, що часто знаходить підтримку населення, оскільки всі розуміють шкідливість спиртних напоїв для здоров'я.
Нещодавно в пресі та в політикумі знову заговорили про можливе підвищення цін на алкоголь. У Верховній Раді вже зареєстровано декілька законопроектів, що передбачають підвищення акцизів на окремі види напоїв. Ідея боротись "гривнею" з пияцтвом дійсно приваблива і багато в чому виправдана. Україна займає п'яте місце в світі за споживанням алкоголю на душу населення. Високий рівень споживання алкоголю та, на додачу, третє місце за споживанням сигарет на душу населення, призводить до дуже високого рівня хвороб та ранньої смерті. Українські чоловіки займають п'яте місце в світі за рівнем смертності від серцево-судинних хвороб, які часто є результатом надмірного вживання алкоголю та тютюну. Щороку в Україні серцево-судинні хвороби вбивають вп'ятеро більше людей, ніж рак, і є причиною смертності номер один серед українців. Окрім цього, п'яту частину від усіх отруєнь становлять алкогольні. Щороку в Україні від отруєнь сурогатними напоями помирає від 9 до 11 тис. людей.
Разом з тим, до питання визначення ставок акцизів варто підходити дуже обережно, бо важливо не тільки скільки люди п'ють, але й що вони п'ють. Підвищення акцизів на той чи інший продукт є дієвим механізмом зміни споживчих уподобань. У випадку з міцним алкоголем, через простоту виготовлення, значну маржу прибутку і слабку систему контролю за обігом, акцизи є стимулом номер один для тіньового ринку та сурогату.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, українці займають друге місце у світі за споживанням незареєстрованих напоїв – переважно важкий алкоголь виготовляється у "четверту зміну" або кустарним шляхом. Недалеко українці втекли і у споживанні легальних дистильованих напоїв (горілка, коньяк, віскі та ін.), посідаючи 13 місце у світі. При цьому у споживанні менш міцних напоїв – пива та вина – українці знаходяться на 56 та 65 місці у світі відповідно.
Джерело: ВООЗ
Окрім промоції якісних напоїв, дуже важливо, щоб державна політика стимулювала культуру пиття напоїв, яка б призводила до меншого їх споживання. Найпростіший спосіб – менша ціна на напої, культура споживання та вміст алкоголю яких сприяють нижчому споживанню чистого спирту в цілому. Проте в Україні, нажаль, система акцизів не надає достатнього стимулу таким напоям. Згідно з даними Євростату за 2012 рік, відношення роздрібної ціни пляшки горілки до пляшки пива складає 5,6 рази, у той час як для країн ЄС більш характерне співвідношення 10 до 1.
Джерело: Євростат
Для боротьби з високим рівнем споживання більш шкідливих важких дистильованих напоїв можна використовувати не тільки акцизи, але й цінове регулювання вартості напою на поличках магазинів. Для прикладу, існує практика мінімальних цін на напої із високим вмістом спирту. Напевно, однією із перших серед країн соцтабору мінімальну ціну на горілку запровадив Казахстан у 1999 році. Мінімальні ціни на міцні напої діють в Узбекистані з 2010 року, з того часу мінімальні ціни на горілку виросли в півтора рази. У цьому ж році в Росії також запровадили мінімальні ціни на горілку.
Останнє підвищення мінімальних цін на алкоголь в Росії було в кінці 2012 року, тоді ціну підвищили на 30% до 170 рублів (42 грн.). В Україні поки найдешевші півлітра горілки можна купити за 30 грн.
Питання, на які саме напої і на скільки необхідно підвищувати акцизи, має бути не менш важливим, ніж сам факт їх зростання. Також не слід забувати про механізм, успішно апробований колишніми країнами соцтабору, – встановлення мінімальних цін на алкоголь. Але, нажаль, кому і наскільки підняти акцизи і яким чином регулювати ціни на алкоголь, часто є предметом політичних торгів або лобістських зусиль окремих виробників. Наразі в парламенті є законопроекти, які, для прикладу, пропонують підвищити акцизи винятково на пиво, а є законопроекти, які поряд з алкоголем зачіпають також цигарки.
Без збалансованого науково обґрунтованого підходу до підвищення акцизів на алкоголь та інші види підакцизних товарів не вирішити головного питання – поліпшення здоров'я українців. До того ж, незбалансований підхід до підвищення податків може призвести лише до короткострокового зростання доходів бюджету. Для прикладу, в 2010 році були різко підняті акцизи на вина. В результаті обсяг виробленого вина за два роки впав на 57%. Результат – ріст безробіття та витрати державного бюджету на соціальне забезпечення. Отже, бути чи не бути акцизам питання непросте і його не можна вирішувати без зважування всіх соціальних та економічних ризиків.
