Про інновації

Інновації – дуже "заїжджений" термін в Україні. Інновації підтримуються різноманітними державними програмами та окремим законом. Існують незчисленні наукові праці на тему переведення України на інноваційну модель розвитку та навіть окремий проект закону із такою назвою.

Чому така увага цьому сегменту економіки? Тому що між вкладеннями в інновації та доходами населення є прямий зв'язок:

Джерело: Світовий Банк

Країни, що найбільше інвестують в науку, дослідження та інновації – це найбагатші та найуспішніші країни світу.



Джерело: Світовий Банк

Із вищенаведених графіків можна легко прийти до двох висновків. Перший – інвестувати в інновації вигідно. Другий – Україна надто мало інвестує в інновації.

Впевнений, що в Україні знайдеться як мінімум декілька десятків уже написаних стратегій від іменитих вчених із поясненням чому в України мало успіхів у галузі інновацій та як це виправити. Насмілюсь все ж запропонувати свій короткий погляд на те, що найбільше заважає Україні вкладати в інновації. На мою думку – це надмірне державне регулювання інноваційної та наукової діяльностей.

Одна з речей, яка впадає в око – це формальна присутність доволі великої кількості працівників галузі інновацій та науки як на відносно невеликий рівень ВВП на душу населення в Україні.



Джерело: Світовий Банк

В Україні поступово зростає кількість людей із науковими званнями, незважаючи на поступове зменшення кількості населення:



Джерело: Укрстат

В 2012 році кількість населення із ступенем доктора або кандидата наук вперше перевищила символічну позначку в 100 тис., досягши рівня 103 649 науковців.

Значна кількість часу для здобуття наукових ступенів витрачається на виконання бюрократичних вимог оформлення тексту, кількості публікацій в окремих виданнях та ін. Дотримання усіх формальних вимог є настільки виснажливим, що часто в процесі сама суть наукової новизни, для якої власне і пишеться дисертація, відходить на другий план.

Разом з тим, люди, що приносять, напевно, найбільший вклад у розвиток інновацій в Україні не те, що не мають наукових ступенів, а в основному вчаться самі. Я маю на увазі представників ІТ-галузі, яка дуже динамічно розвивається протягом останніх років в Україні:



Джерело: http://hi-tech.org.ua/, Укрстат

Для ІТ-компаній відносно легко працювати в Україні. Навіть при великому бажанні державним органам не вдасться зарегулювати ІТ-галузь: абсолютна більшість продукції йде на експорт, фізично державний кордон нічого не перетинає, для роботи компанії потрібні лише люди із комп'ютерами, потрібних людей легко перевезти за кордон чи вони просто можуть працювати на відстані.

Розвиток ІТ-галузі – це, напевно, найуспішніший приклад інвестицій в інновації в Україні, і відбувся він не завдяки присвоєнню наукових ступенів чи існуванню спеціальної державної програми, а завдяки економічній свободі, яка природно притаманна ІТ-галузі.

Інновації – це перш за все людський креатив. Креатив не піддається прогнозуванню чи плануванню "згори". Для інновацій, як ні для якої іншої галузі, потрібна свобода підприємництва, якої бракує в Україні.

Наразі, позитивом є те, що в Україні все-таки повільно змінюється підхід до стимулювання інновацій. Зокрема, нещодавно був здивований знайти у порядку денному Верховної Ради нову редакцію закону "Про інноваційну діяльність" (N2003). Здивований тому, що законопроект направлений на дерегуляцію, що часто незвично для урядових законопроектів. Зокрема із чинної редакції закону в принципі вилучається поняття "державного контролю у сфері інноваційної діяльності". Це важливий символічний крок. Також скасовується державна реєстрація інноваційних проектів.

Проект закону, на мою думку, все ще надто сильно покладає роль на державу у сфері реалізації, так званих, пріоритетних інноваційних проектів. Проте, позитивом є запровадження механізму державно-приватного партнерства у сфері інноваційної діяльності.

В цілому, на мою думку, для розвитку науки та інновацій в Україні потрібні ще більш сміливі кроки до дерегуляції. Дерегуляція повинна зачіпати не тільки окремо науку та інновації, але й якомога ширше коло галузей.