Just business? Приклади невдалих "грантоїдних" законопроектів
Майже два місяці тому я написав короткий та критичний огляд індустрії грантів в Україні, обсяг яких сягнув щонайменше 3,3 млрд. дол. (343 гранти на 3,3 млрд.дол. І де результат?!).
Дана публікація викликала широкий резонанс у вузьких колах грантоотримувачів. Проте, доки до серйозних реформ у сфері міжнародної технічної допомоги ще далеко, я буду продовжувати наполягати на необхідності максимальної прозорості та якості використання грантових коштів. Адже кому, як не громадським організаціям, третьому сектору, слід показувати всім іншим приклад відкритості та прозорості?
Зараз найбільше занепокоєння викликає навала відверто безграмотних законопроектів, розроблених різноманітними "грантожерами". Одна річ коли від отриманого гранту просто ніякої користі, а зовсім інша – коли грант використовується для лобіювання відверто шкідливих або неякісних законів.
Тому в даному дописі хочу дати перелік відомих мені, м'яко кажучи невдалих, на мою думку, законопроектів, написаних за грантові гроші, причому дуже немалі. Роблю це для того, щоб попередити подачу до Верховної Ради нових невдалих або недосконалих законопроектів. Адже часто народні депутати навіть не в курсі, що їх просто використовують для того, щоб "відробити грант".
Перш за все, варто звернути увагу на проект АгроІнвест, який "успішно" завершився після 5 років діяльності, так і не домігшись прийняття жодного законопроекту. Згідно з офіційною інформацією, на реформу земельних відносин, в тому числі розробку законопроектів, проект АгроІнвест отримав $ 2 500 000:
Нещодавно 3 законопроекти, написання яких було замовлено компанією Кімонікс (що реалізує проект АгроІнвест), отримали офіційні висновки профільних комітетів та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, а також відповідних міністерств та відомств.
Хочу звернути увагу на офіційну позиції державних органів по цим проектам:
Три перелічені законопроекти були розроблені в рамках гранту на $ 300 000, виграного юридичною компанією ОМП (у рамках "освоєння" АгроІнвестом 2,5 мільйонного гранту). Усі зареєстровані законопроекти отримали негативні відгуки усіх можливих суб'єктів задіяних у прийнятті законопроектів.
Наразі проект АгроІнвест закривається раніше строку, оскільки закінчились грантові гроші і їх експерти взагалі втратили інтерес до "своїх законопроектів".
Однак є приклади, коли закриття гранту заставляє грантоотримувачів форсувати якнайшвидше прийняття законопроекту. Так, нещодавно громадська організація професійного борця з тютюнопалінням Андрія Скіпальского ГО "Життя" (колишнє місце роботи народного депутата Ганни Гопко) отримала грант на $ 325 307 на лобіювання законопроекту по боротьбі з тютюнопалінням:
В принципі, за такі гроші зовсім не потрібно бути ідейним противником тютюнопаління. При середній собівартості написання законопроекту $ 3 000 -$ 5 000, щедрі гранти та боротьба зі злом є дуже навіть привабливим бізнесом.
Наразі такий законопроект зареєстрований під номером 2820 (зі змістом ідентичним проекту під номером 2430). Авторами обох законопроектів є Богомолець О.М., Гопко Г.М., Мусій О.С., Унгурян П.Я. (крім N2430), Луценко І.В., Корчинська О.А. Щодо розгляду цих проектів Головним комітетом ми можемо спостерігати дивні метаморфози. Так, законопроект N2820 мігрував із профільного Комітету з питань податкової та митної політики до Комітету з питань охорони здоров'я, який очолює перший автор законопроектів N2820 та N2430 – Ольга Богомолець. Очевидно, що такі круті рухи між комітетами дуже рідкісні і, згідно Регламенту Верховної Ради, незаконні. Проте, подекуди таке трапляється, якщо комусь дуже-дуже потрібно терміново прийняти законопроект.
Причина міграції в двох нюансах. По-перше, законопроект N2430 отримав негативний висновок Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції та всупереч Регламенту був перезареєстрований під новим номером на інший комітет під номером N2820. Законопроект N2820 також отримав негативний висновок ГНЕУ, яке вказало, що доцільніше прийняти альтернативний законопроект 2430-1.
Проблема із законопроектом N2820 (а точніше N2430) – його юридична неграмотність. До проекту закону, який вмістився на 12 сторінках, ГНЕУ дало 5 сторінок зауважень. Невдалі та неграмотні формулювання проекту такі як: "нагадують харчові або косметичні вироби", "характерний смак" та "будь-який вклад в будь-яку подію", які служать критеріями для накладення штрафів, можуть стати просто клондайком для корупційних чиновників у разі прийняття проекту.
По-друге, нюанс спішки полягає в тому, що грантоотримувачі стараються пролобіювати якнайшвидше прийняття проекту, адже грант завершується в травні 2016 року. Півроку на прийняття законопроекту для парламенту, ще й в умовах прийняття бюджету та новорічних канікул, – це дуже стислий термін.
Боротьба із тютюнопалінням та забезпечення доступу громадян до ліків – це добре. Але добре, коли це робиться грамотно і чесно. Добре, коли чесно кажуть, що спішка з прийняттям законопроекту зумовлена потребою відпрацювати грант у домовлений строк, а зовсім не у зв'язку із прийнятою директивою ЄС, зобов'язань щодо впровадження якої в України немає. І добре, коли для прийняття законопроекту не порушуються Закон України "Про Регламент Верховної Ради України".
Це просто дві яскраві ілюстрації з великої кількості законопроектів на які Захід регулярно виділяє гроші, не особливо переймаючись якістю продукту на виході.
Хочу зауважити, що вищезгадані приклади невдалої законотворчості, хоч і є доволі поширеною практикою, проте зовсім не характеризують галузь технічної допомоги (грантів) в цілому. На щастя, є окремі проекти, які в десятки разів вже окупили себе як для економіки України, так і економік країн-грантодавців. Згодом – мій блог про саме такі вдалі приклади.
